Як відновити перевагу України на полі бою: огляд аналітики
Західні аналітики пишуть про те, що потрібно Україні для досягнення успіхів на полі бою, аналізують шведський погляд на війну, а також роль нестратегічної ядерної зброї у російській доктрині.
Воєнні експерти Майкл Кофман, Роб Лі та Дара Массікот для порталу War on the Rocks пишуть про те, як можна відновити перевагу України на полі бою у 2024 році.
2023 року український наступ не досяг визначених цілей. Це стало втраченою можливістю для Києва та його партнерів. Занепокоєння викликає сьогодні хитке становище України як у військовому, так і стратегічному плані, і гостра потреба в оновленому підході.
Експерти виступають за нову стратегію, яка охоплює три центральні елементи:
- утримання оборонних позицій;
- нарощування бойової потужності шляхом реорганізації та відновлення;
- підготовку до майбутніх ударів.
Експерти описують оптимальну стратегію посиленої глибокої оборони для України, що передбачає ротацію сил, скорочення потреб у боєприпасах і компенсацію переваг росії в артилерії та плануючих бомбах. У тексті йдеться про важливість консолідації та раціоналізації різноманітного військового обладнання України, вирішення питань, які пов’язані з якістю Збройних сил, навчанням та оборонно-промисловим потенціалом. Автори підкреслюють роль західної підтримки у сприянні цим змінам, пропонують поглиблення співпраці в обслуговуванні обладнання, програмах навчання та виробленні інноваційних рішень.
Із втраченої можливості 2023 року теж варто винести уроки, насамперед щодо еволюції технологій і тактик на полі бою. Україні потрібно вирішити критичні проблеми, такі як відсутність вирішальної переваги у вогневій потужності в майбутньому, спроможність до ефективного масштабування сил і наявність у противника різноманітних ефективних засобів вогневої підтримки, протидія яким була ускладненою — наприклад, ударні гелікоптери. Ці проблеми Україна повинна вирішувати разом зі своїми західними партнерами. Обговорення поширюється на виклики, пов’язані з недостатньою кількістю артилерійських боєприпасів, потенційну роль безпілотників і можливостей дальніх високоточних ударів у майбутніх наступальних операціях.
Росія нарощує військові потужності
Щодо геополітичного ландшафту, то у 2024 році він сприятиме росії. РФ нарощує військові потужності, включаючи допомогу Ірану та Північної Кореї, збільшує витрати на оборону та структурні зміни в економіці. Автори визнають важливість західних технологічних інновацій і фінансових ресурсів, але підкреслюють роль політичної волі. Захід стоїть перед необхідністю йти на важкі рішення цього року, щоб війна почала рухатися вигідною для нього траєкторією. Необхідна довгострокова стратегія, яка б виставляла реалістичні очікування, формулювала чіткі завдання і визначала необхідні для їх досягнення ресурси на наступні 18 місяців. Визначення цієї стратегії вже сьогодні і постійна підтримка Заходу зможуть забезпечити вигідніше стратегічне становище України у 2025 році.
Результат війни невизначений наперед і залежить від критичних рішень у найближчій перспективі
Сьогоднішня реальність складна і вимагає тверезої оцінки, але результат війни невизначений наперед і залежить від критичних рішень у найближчій перспективі.
Гостьовий аналітик RAND Corporation Вільям Куртні вважає, що якісне зростання західної підтримки може допомогти вийти із патової ситуації в Україні.
Після майже двох років інтенсивних боїв, схоже, що російсько-українська війна досягла стратегічної переломної точки. Тоді як сухопутні бої на сході України зайшли в глухий кут, російська морська та повітряна потужність у Криму зменшилася.
Щоб подолати виклики та сигналізувати Москві про рішучість, Захід міг би посилити підтримку українських військових. Україна ефективно використовувала зростаючий потік сучасної західної зброї, топлячи російські військові кораблі французькими і британськими ракетами та збиваючи «Кинджали» американськими системами Patriot. Російські війська зазнали важких втрат, тоді як Україна отримує сучасну техніку.
Моральний дух росіян низький, а українські сили отримують перевагу
Часто вважають, що війна зайшла у глухий кут, але моральний дух росіян низький, а українські сили отримують перевагу. Контроль України над західною частиною Чорного моря розширюється, а авіаудари в Криму знищують важливі російські військові активи, включаючи пускові установки для зенітної системи С-400. Україна збирається експлуатувати багатоцільові літаки F-16 і незабаром може отримати американську плануючу бомбу малої дальності наземного базування, що підвищить тактичні можливості вогневого ураження.
Однак в України немає достатньо спроможностей знищувати ті російські сили, які завдають дальніх ударів по українській території, і це проблема. Щоб посилити її стримування та оборону, Заходу варто не боятися підвищувати ставки. Літаки повітряного попередження та управління НАТО могли б захищати та направляти українські F-16, а американська зброя більшого радіусу дії може допомогти націлитися на важливі військові об’єкти на території росії. Розгортання ATACMS більшого радіусу дії з унітарними боєголовками може змусити російські сили перемістити логістичні та командні центри, обмеживши підтримку на лінії фронту.
Незважаючи на заклики до переговорів або припинення вогню, Вільям Куртні пропонує дати Україні зброю більшої дальності для протидії російській агресії.
У статті «Прозорість для перемоги» для порталу War on the Rocks незалежний аналітик Джошуа Крокер підкреслює необхідність прозорості в Силах оборони України для зміцнення довіри, особливо перед викликами на лінії фронту.
Український контрнаступ зайшов у глухий кут, спонукаючи до перегляду стратегії зв’язків з громадськістю. Солдати визнають внутрішні армійські проблеми, наголошуючи на необхідності трансформації війська з допомогою Заходу.
Проблеми з логістикою, включаючи неправильні поставки та дефіцит, підкреслюють необхідність прозорості для ефективного вирішення питань постачання.
Оскільки Україна опинилася у складному становищі через занепокоєння щодо корупції, зменшення підтримки Заходу та потенційних військових здобутків росії, потрібно шукати новий підхід у комунікаціях. Поточна стратегія, яка зосереджена на героїчних сентенціях і бойових кличах, недостатня. Збільшення рівня прозорості стає вирішальним для передачі викликів, втрат і реалій боротьби України з рф.
Солдати виступають за співпрацю із західними партнерами для модернізації ЗСУ відповідно до принципів Євросоюзу і НАТО. Розповідати про проблеми в армії, включаючи негаразди рекрутингу, мобілізації та корупції, може бути необхідним для збереження підтримки України з боку Заходу. Варто також краще налагодити процес надання допусків для роботи журналістів на лінії фронту. Очікується, що прозорий підхід продемонструє, як кошти, виділені Україні, служать за призначенням. Таким чином вдасться побороти побоювання донорів. Це особливо важливо сьогодні, коли підтримка України на міжнародній арені падає, і рейтинги популістських рухів у країнах Європи зростають.
Прозорість не панацея від усього, а потужна стратегія, яка демонструє відданість України європейським цінностям і протистоїть необґрунтованим наративам. Оскільки підтримка Заходу слабшає, а впевненість росії зростає, трансформація в бік прозорості може бути єдиним шляхом для наближення перемоги України.
Науковий директор Шведського оборонного інституту Роберт Дальсе у матеріалі для Інституту міжнародних та стратегічних досліджень (IISS) описує шведський погляд на долю України та майбутнє Європи.
Війна між росією та Україною має значні наслідки для майбутнього Європи та її безпеки. Володимир Путін має на меті демонтувати кооперативний і демократичний безпековий порядок і створити новий, за якого рф домінуватиме принаймні в половині Європи.
Якщо російську агресію не відбити в Україні, Москва може насмілитися погрожувати решті Європи
Конфлікт становить загрозу принципам європейської свободи, незалежності та прав людини. Якщо російську агресію не відбити в Україні, Москва може насмілитися погрожувати решті Європи та руйнувати її.
Є три можливі результати війни: перемога росії, перемога України або патова ситуація.
Перемога росії може призвести до анексії більшої частини України або створення маріонеткової держави, що призведе до придушення української ідентичності та прав людини.
Перемога України вимагала б завдати рф такої поразки на полі бою, щоб спровокувати воєнний або політичний крах, що виглядає менш імовірним, враховуючи зміцнену оборону росії та переведення економіки на воєнні рейки.
Заходу потрібно готуватися до тривалого конфлікту
Нинішня ситуація схожа на нічию або глухий кут, коли обидві сторони не можуть досягти значного прогресу. Заходу потрібно готуватися до тривалого конфлікту, оскільки війна навряд чи скоро закінчиться.
Хоча Захід могутніший за росію, Україна залежить від зовнішньої військової, політичної, фінансової та гуманітарної допомоги. Завдання партнерів полягає в тому, щоб підтримувати Київ достатньо довго, аби звести нанівець надії Путіна. Для цього потрібно відійти від обмежень на постачання певних видів зброї, нарощувати виробництво боєприпасів і готуватися до потенційної довгострокової загрози з боку росії навіть після завершення війни.
Роберт Дальсе також пише про позицію Швеції. Наголошує на зміну політики щодо членства в НАТО у відповідь на вторгнення росії в Україну. Швеція стикається з проблемами, адаптуючись до нової ролі повноправного члена Альянсу, включаючи необхідність підготувати свої збройні сили до війни та адаптувати військовий потенціал до оперативної взаємодії з НАТО. Автор наголошує на важливості європейської єдності та готовності протистояти наступу росії на мирний і демократичний лад Європи, підтримуючи зусилля України зберегти свій суверенітет і територіальну цілісність.
Директор з питань стратегії Інституту міжнародних та стратегічних досліджень (IISS) Вільям Альберк пише про еволюцію ролі нестратегічної ядерної зброї (НСЯЗ) в російській доктрині.
НСЯЗ — це ядерна зброя, призначена для використання на полі бою, на відміну від стратегічної, яку застосовують для знищення ключових політичних, економічних та військових цілей.
Розуміння російської доктрини та військової думки щодо НСЯЗ важливе для стримування рф, оскільки Москва надає велике значення цій зброї для формування поля бою, обмеження ескалації або забезпечення власної переваги в будь-якому конфлікті. Це створює певні плюси перед сусідами та Заходом, оскільки Путін розглядає ядерну зброю як інструмент забезпечення суверенітету та статусу великої держави для росії.
Варто виходити з того, що російське керівництво буде гнучко підходити до використання НСЯЗ для примусу супротивників, контролю за ескалацією або припинення війни на умовах Москви. Останні події, такі як війна в Україні та розміщення ядерної зброї в Білорусі, підкріплюють спостереження щодо важливості НСЯЗ у російській військовій думці. Використання росією демонстративних дій в питанні ядерної зброї, особливо після розміщення у Білорусі, підкреслює її віру в корисність НСЯЗ для контролю та примусу. Росія також може не сприймати всерйоз загрозу, яку представляє арсенал НСЯЗ США.
Російське уявлення про неготовність Заходу в разі потреби застосувати ядерну зброю чи піти на високі людські жертви під час конфлікту ще більше посилює впевненість в необхідності агресивної ядерної доктрини. Політикам варто стежити за російськомовними публікаціями у сфері ядерної зброї, зосереджуватися на змінах у структурі сил і навчаннях, пов’язаних з НСЯЗ, та залучати експертів з наукових кіл і аналітичних центрів для комплексного підходу.