«Ми розуміємо, що потреби армії більші за можливості держави, і ми допомагаємо там, де можемо», — керівник воєнного відділу ПЖ виступив у Європарламенті
19 листопада 2025 року Владислав Урубков, керівник військового відділу фонду «Повернись живим», виступив у Європейському парламенті — ключовому органі ЄС, що ухвалює рішення щодо політики, бюджету та безпеки Союзу. Він розповів міжнародній спільноті про стан української армії та виклики, з якими стикаються військові на фронті. Крім того, Владислав пояснив, чому Європі важливо продовжувати підтримку України — фінансову, політичну та енергетичну.
Владислав народився в Донецьку та у 16 років втратив можливість жити вдома через перше російське вторгнення. У 2022 році він офіційно став офіцером й майже два роки провів на передовій. Після служби Владислав приєднався до військового департаменту фонду «Повернись живим», де використовує свій бойовий досвід для розвитку проєктів, що допомагають українському війську діяти ефективно.
«Повернись живим» працює з 2014 року та є найбільшою недержавною оборонно орієнтованою організацією в Україні. Військовий відділ під керівництвом Владислава забезпечує підрозділи необхідним обладнанням та підтримкою. Від 24 лютого 2022 року фонд залучив майже мільярд євро на потреби Сил оборони та безпеки України.
Свою промову Владислав почав з того, що провів паралель між тим, як змінився Фонд з 2014 по 2022 роки та розповів про те, чого зараз найбільше потребує українське військо. Нижче — скорочена версія виступу Владислава Урубкова.

На початку 2022 року «Повернись живим» був значно більше підготовленим, ніж у 2014: за 8 років організація ефективно отримала та розпорядилася мільйонами євро допомоги. Тоді я теж був більше підготовленим і приєднався до армії. Згодом брав участь у бойових діях протягом півтора року: контрнаступі на Херсон, обороні Бахмута та боях біля Кремінної.
Сьогодні «Повернись живим» є стратегічним партнером нашої держави, а під час війни — насамперед Сил оборони та безпеки України. Це не просто слова: це факт, підтверджений меморандумами з Міністерством оборони, Національною гвардією, НАБУ та САП, Міністерством охорони здоров’я та Міністерством у справах ветеранів. Ми працюємо з українськими та міжнародними стейкхолдерами, щоб посилювати спільну оборону та безпеку.
Ми не замінюємо державу й не намагаємось робити її роботу. Ми розуміємо, що потреби армії більші за можливості держави. Тому допомагаємо там, де можемо. Наприклад, нещодавно ми отримали запит від командування Повітряних сил і за кілька місяців повністю закритої NDA-роботи створили спеціальну мобільну інфраструктуру для F-16. Це і є стратегічне партнерство.
Як ми знаємо, що потрібно постачати?
Більшість наших співробітників — ветерани, які добре знають армію зсередини. Ми співпрацюємо практично з кожним батальйоном, полком, бригадою та корпусом — а їх сотні. Ми ретельно перевіряємо всі запити, адже відповідаємо за гроші донорів. Водночас постійно шукаємо інновації, щоб масштабувати їх. Так з’явився проєкт «Дронопад». Фронт страждав від російських розвідувальних дронів, але застосовувати ППО було дорого, а боєприпасів не вистачало. Ми знайшли пілотів, які неофіційно збивали ці дрони FPV-перехоплювачами. Пізніше команда масштабували цей досвід та створила інфраструктуру для перехоплювачів. За рік майже кожна бригада отримала такий підрозділ, і це значно змінило ситуацію. Тепер проєкт допомагає збивати й Шахеди.
Як ми збираємо кошти?
Аби масштабувати наші можливості, команда фонду почала створювати спільні проєкти з приватним бізнесом, державними компаніями та віднедавна — з міжнародними донорами. Це стало можливим завдяки нашим цінностям, експертизі та прозорій звітності.
«Повернись живим» підтримує Сили оборони не лише закупівлями.
Ми створюємо та підтримуємо спеціалізовані тренувальні центри для війська. Наша команда відповідає за все: від планування до будівництва, від розробки програм до набору інструкторів.

Ми створили школу «Ятаган» для пілотів дронів, школу «Варан» — для операторів роботизованих систем. Школу радіоелектронної боротьби та школу капітанів — також.
Крім того, ми долучаємося до формування оборонної політики. Наш аналітичний департамент готує публічні й обмежені у доступі дослідження з критичних тем. Після аналізу ми формуємо рекомендації й напряму адвокатуємо їх серед тих, хто ухвалює рішення.
Які найбільші виклики сьогодні?
Одне з головних завдань мого відділу — регулярні поїздки на передову. Ми збираємо запити підрозділів, завантажуємо машини допомогою й просто їдемо. Особистий контакт дуже важливий. Ми бачимо реальну ситуацію на фронті: логістику, поточні умови, актуальні потреби. Часто ми чуємо ті самі проблеми — тож можемо визначити тенденції й швидко реагувати.
По-перше, ворог перевершує нас чисельно, фінансово й у виробничих можливостях. Вони прагнуть виграти цю війну, бо поставили на неї все. Вони мають божевільні, але чіткі цілі, швидко навчаються та масштабують інновації. Водночас ми стикаємося з проблемою нестачі та виснаження людей, особливо піхоти. Хтось скаже, що лінія фронту рухається надто повільно порівняно з російськими ресурсами. Це правда. Але з іншого боку — за кожен дюйм на карті стоять життя й здоров’я наших військових. У нас є внутрішні проблеми, але ми їх бачимо й намагаємося змінювати — прямо посеред війни.
По-друге, Росія атакує наші тилові міста й регіони. Напередодні зими це сильно впливає на суспільство та економіку. Але є і хороші новини: зараз ми здатні завдавати масованих ударів у відповідь.
По-третє, ми бачимо гібридні та інколи фізичні атаки Росії проти країн ЄС. Мета Росії — змусити вас припинити підтримку України, змусити вас зосередитись на внутрішніх питаннях та тестувати «червоні лінії» — як далеко можна зайти, перш ніж отримати справжню відповідь.