Сайт працює в режимі дослідної експлуатації

Війна в Україні як урок для США. Огляд західної воєнної аналітики

Фото: Радіо Свобода

Протягом цього тижня американські воєнні аналітики випустили одразу три матеріали про уроки російсько-української війни для подальшого розвитку армії США та її воєнної доктрини. 

В короткому огляді їхніх текстів розповідаємо, як в останні дні про Україну говорять у США.

Армія США ризикує вдатись до зворотнього аналізу, оцінюючи бойові дії в Україні

Дата публікації: 14.06.2022 р.

Автор: Девід Джонсон, полковник Армії США у відставці, аналітик RAND Corporation, гостьовий дослідник Інституту сучасної війни при академії Вест-Поінт.

Ні боротьба в повітрі, ні морські операції, ні космос, ні кіберпростір не відіграють ключової ролі в російсько-українській війні. Ключовими є сухопутні операції, і вони будуть такими в разі конфлікту Заходу з Росією чи Китаєм. Тому США потрібно переглянути концепцію мультидоменної операції, а не просто підтверджувати висновки, зроблені наперед. Так як сили США в Європі націлені на стримування і оборону, вони слабо вписуються в концепцію мультидоменної операції, що націлена на наступ. США потрібно щось на зразок активної оборони, щоб запобігти швидкій перемозі росіян у випадку війни. Для цього потрібно ставити правильні питання про російсько-українську війну: які сили оборони були б необхідні Україні, щоб запобігти агресії? Що було б необхідним для армії, яка веде оборону, а не наступ? Які українські та російські засоби були ключовими у війні і як можна їм протистояти? Чи достатнім є промисловий потенціал для виготовлення боєприпасів і техніки, а також медичне забезпечення у випадку затяжної війни? Характер війни в Україні змінився, і ключове питання, яке повинні ставити перед собою військові планувальники в США – чи є концепція мультидоменних операцій та професійна армія придатними для затяжної війни на виснаження. Відповідь на це питання дасть змогу армії перемагати у реальних війнах, у яких вона буде битись, а не у яких вона хотіла б битись.

Чому успіхи України в повітрі повинні хвилювати Захід

Дата публікації: 15.06.2022 р.

Автори: Максіміліан Бремер, полковник Повітряних сил США, директор Підрозділу спеціальних програм Командування Повітряних сил; Келлі Гріко, старша гостьова дослідниця Atlantic Council. 

Захід робить ставку на швидке завоювання повітряного панування у своїй воєнній доктрині. Війна в Україні показує, що недопущення повітряного панування противника у власному повітряному просторі може бути хитрішим з оперативної точки зору, ніж намагання завоювати таке панування. Україна не допускає російські літаки у свій повітряний простір за допомогою комбінації ПЗРК, ЗРК середнього і далекого радіусу дії. Потенційні противники західних країн можуть робити так само, зважаючи на розповсюдження і здешевлення ПЗРК, ракет «земля-повітря» і комп’ютерних технологій. Захід же перебуває на іншому боці кривої витрат – кожен наступний бойовий літак в кілька разів дорожчий за свого попередника. Це приводить до зростання якості на шкоду кількості, що спричинить проблеми у довгій війні на виснаження. Заходу потрібно переглядати повітряну доктрину – поєднувати дорогі пілотовані системи з дешевими безпілотними, а також розвивати протиповітряну оборону. Майбутнє – не за проникаючими далекобійними повітряними місіями, а за недопущенням повітряного панування противника.

Уроки Путіна для професійної армії

Дата публікації: 15.06.2022 р.

Автор: Майор Раян Паллас, пілот гелікоптера Корпусу морської піхоти США, дослідник з питань стратегії. 

У Армії США є проблеми з комплектуванням. Якщо залишити це питання без уваги, то можна зіткнутись з тими самими проблемами, що і Росія в Україні. Три важливі уроки: 

  • Незважаючи ні на що, призов ніколи не вирішує проблему. Призовники не мають достатньо часу щоб отримати необхідні навики і мають низьку мотивацію.
  • Проблеми з комплектуванням перетворюються у проблеми з виконанням бойових завдань через нестачу кваліфікованого персоналу.
  • Інвестиції у високі технології і бойові системи не вирішують проблеми з комплектуванням і не можуть підміняти його.

Також релевантні коментарі опублікували експерти британського Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).

Постійний нейтралітет для України – це химера

Дата публікації: 15.06.2022 р.

Автор: Март Кулдкеп, професор Лондонського глобального університету

Зараз часто лунають заклики до постійного нейтралітету України. Насправді мова йде про нейтралізацію – нав’язування нейтралітету одній країні іншими. Європа має досвід такого підходу – в 19 столітті були нейтралізовані Бельгія, Швейцарія, Люксембург та Албанія. Проте ситуація сьогодні зовсім інша.

По-перше, нав’язування нейтралітету в минулому відбувалось в мирні часи, щоб запобігти війні, а не закінчити її. По-друге, воно стосувалось малих країн, які недавно отримали незалежність і не мали достатніх спроможностей для самооборони. По-третє, попередні випадки нейтралізації вирішували проблему збалансування інтересів двох потенційних агресорів, тоді ж як в Україну вторглась Росія і лише Росія, що б не розповідала російська пропаганда про агресивний Захід. По-четверте, гарантами нейтралітету не були країни, які здійснювали агресію проти даної країни чи окупували частину її території.

ʼЗрештою всі ці нейтралітети, за винятком Швейцарії, не пройшли випробування Першою світовою війною. Сьогодні ні Росія, ні Захід не є тими гарантами українського нейтралітету, які викликають довіру. Найкращий спосіб гарантувати безпеку України – це надати їй ту допомогу, про яку вона просить.

Чи має танк майбутнє?

Дата публікації: 15.06.2022 р.

Автори: різні експерти RUSI

Останнім часом на Заході домінувала думка, що танки є застарілими і непідходящими для сучасного поля бою. Війна в Україні посилила критику в бік танків. Росія, за даними розвідки з відкритих джерел, втратила в Україні принаймні 774 танки, з яких половина була знищена в бою.

Війна ідентифікувала дві ключові загрози для бойової машини сьогодні – сучасні протитанкові засоби («вистрілив і забув» – як от Javelin i NLAW), а також ударні дрони типу турецьких TB2 і американських Switchblade. Але танки зарано списувати на звалище історії, беручи до уваги лише досвід російсько-української війни. Адже саме їх застосування росіянами насамперед було причиною втрат: без підтримки авіації та артилерії, без необхідної розвідки. Конструкція радянських танків теж є причиною їх вразливості до ударів згори і з боків. Кращими є сучасні танки Т-14 Армата, але вони все ще перебувають на стадії випробувань і не закуповуються у великих кількостях.

В цілому танки стають все більше вразливими до протитанкових засобів, але це не означає їх застарілість. Танки майбутнього можуть ставати хабами для автономних роботизованих бойових машин. Альтернативи танку немає, тому він не зникне, а буде еволюціонувати залежно від спроможностей тої чи іншої країни.

Фото – “Радіо Свобода

Творимо історію разом! ПІДТРИМАйТе БФ “ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ”

ПІДТРИМАТИ