Рішення військово-політичного керівництва РФ 24 лютого 2022 року перетворити локальну агресію на Донбасі й нестабільність на Чорному морі в найбільшу регіональну війну в Європі є трагедією сучасної України. Запобігання повторенню подібної трагедії має бути ключовим завданням перспективної оборонної політики України. Ціллю такої політики є створення належного ефекту стримування.
Саме створення та підтримка ефекту стримування є ключовим завданням будь-яких Сил оборони в ядерну епоху. Ефект стримування ґрунтується на трьох складових. По-перше, це відповідні спроможності достатньої кількості для тривалих бойових дій у ключових фізичних вимірах (domain) війни. По-друге, це демонстрація здатності ефективно застосовувати відповідні спроможності в рамках загальновійськового бою/операції, що досягається якісною програмою підготовки і кадровою політикою. По-третє, це проведення комплексу політико-дипломатичних, інформаційних і спеціальних заходів, який дозволить переконати іншу сторону в тому, що використання воєнного інструменту позбавлене будь-якого сенсу через значну ціну відплати і супутні ризики.
Відповідний полісі-бриф концентрується на першій складовій створення і підтримки належного ефекту стримування – а саме базового окреслення переліку спроможностей для дій у ключових фізичних вимірах війни, виходячи з досвіду бойових дій після 24 лютого 2022 року.
