Організовують змагання і відвідують реабілітаційні центри: як проєкт «Спортивні Амбасадори» змінив життя учасників
ГО «Повернись живим!» за підтримки Посольства США в Україні, у партнерстві з ГО «Ігри Інвіктус Україна» у травні—жовтні 2023 року реалізувала проєкт «Спортивні Амбасадори». Він не лише став інструментом формування у громадах лідерів-ветеранів, які популяризуватимуть адаптивний спорт. По завершенню аналітики організації провели дослідження серед 17 учасників, щоб визначити, як проєкт вплинув на їхні життя і плани на майбутнє, які перешкоди вони бачать перед собою.
Розвиток спорту як реабілітації, зокрема його адаптивних видів — один із важливих напрямків підтримки ветеранів та ветеранок, діючих військовослужбовців. Тема адаптивного спорту є доволі розповсюдженою у світі. Наприклад, за кордоном існують змагання для ветеранів Invictus Games, Warrior Games, Air Force Trials тощо. З 2017 року збірні України беруть участь у Invictus Games, із 2021-го — в Warrior Games, а наступного року команда вперше виступить в Air Force Trials.
Адаптивний спорт створює більше можливостей для кожного, і це ключова його перевага. Адже під будь-яке поранення можна підібрати відповідний його вид. Наприклад, стріляти з лука можна зубами, якщо ветеран чи ветеранка має обмеження у використанні верхніх кінцівок. Баскетболом на візках займаються навіть після втрати нижніх кінцівок або маючи проблеми з їх функціоналом.
Для українського контексту тема впровадження адаптивних видів спорту в якості реабілітації ветеранів не нова. Водночас, є брак як інформації та фахівців у цій сфері, так і можливостей для масштабування й більшої залученості.
Одним із проєктів, який спрямований на популяризацію спорту й адаптивних його видів серед ветеранів та ветеранок російсько-української війни, є «Спортивні Амбасадори». В ході проєкту відібрали 20 вмотивованих ветеранів, які мають чи мали травми, поранення, захворювання, а також власну історію реабілітації через спорт, що уможливлює реалізацію принципу «рівний — рівному». Кожен учасник, спортивний амбасадор, є представником певного регіону й може популяризувати адаптивний спорт серед ветеранів локально, що потенційно є дієвішим механізмом, аніж робити це централізовано. До Сил оборони України долучаються люди з різних регіонів та типів населених пунктів, тому важливо, щоб після повернення чи в межах реабілітації вони мали доступ і можливості до занять спортом у своїй громаді.
Метою проєкту було не лише відібрати вмотиваних ветеранів і надати їм ефективний інструмент для просування адаптивного спорту в регіонах, але й підтримувати, консультувати, знайомити, допомагати спортивним амбасадорам. Теоретичне підґрунтя розширює горизонт бачення, що і як можна зробити, щоб популяризувати адаптивний спорт серед ветеранів власної громади, а можливість практично застосувати свої знання через відвідування реабілітаційних центрів та спілкування з пораненими є наочною демонстрацією та апробацією власних сил.
Щоб оцінити вплив проєкту на учасників та зміни, які відбулися в житті кожного з них, ГО «Повернись живим!» провела суцільне соціологічне дослідження, опитавши 17 спортивних амбасадорів: 16 чоловіків та одну жінку, які пройшли повний курс проєкту (теоретичну і практичну частини).
Примітка! Надалі в тексті використовується лише позначення «спортивний амбасадор», щоб запобігти витоку персональних даних. Фемінітиви відсутні також тому, що серед опитаних є одна жінка, і позначення її фактично порушує конфіденційність. Висновки дослідження здебільшого релевантні лише для проєкту «Спортивні Амбасадори» або є суто гіпотетичними й потребують подальшої перевірки.
Задоволеність проєктом та емоції від участі
Після завершення проєкту кожен спортамбасадор відмітив, що участь у ньому не залишила його байдужими. Основними емоціями є:
- задоволеність участю;
- мотивація до нових звершень;
- сум від того, що проєкт завершився.
Окремо варто додати, що для частини учасників відвідування реабілітаційних центрів та змагань для ветеранів, які мають поранення/проходять реабілітацію, стало аспектом, який запам’ятався найбільше.
«Емоції позитивні, адже через відвідування реабілітаційних центрів у Львові, у Винниках було залучено 5 побратимів з Superhumans Center, які виступали на спортивних змаганнях Кубок Воїна в Сянках, і головне набралися позитивних емоцій від спілкування з побратимами і ще й показали добрі результати в спорті», –
спортивний амбасадор 16
Проєкт «Спортивні Амбасадори» викликав різні емоції в кожного з учасників, але вони здебільшого позитивні й свідчать про те, що багатьох він надихнув на подальшу роботу у сфері адаптивного спорту та популяризації його серед ветеранів. Також вони відмітили, що тренінги та відвідування реабілітаційних центрів було пізнавальним і важливим для формування комплексного уявлення про те, яким чином варто діяти у своїй персональній діяльності.
Вплив на добробут учасників
Проєкт «Спортивні Амбасадори» має на меті не лише надати знання та підтримати учасників у їхній діяльності в межах регіону, якщо вони таку планують, але й вплинути на життя амбасадора загалом. Участь у таких проєктах допомагає дізнатися більше про адаптивні види спорту, психологічну підтримку, лідерство, а також долучитись до спільноти таких же вмотивованих людей із різними історіями, але схожим баченням того, як реалізувати свій потенціал і підтримати якомога більше ветеранів.
Під час самого проєкту і спілкування з учасниками ми виокремили декілька критеріїв його впливу на їхні життя. Далі – детальніше про кожен.
Вплив на життя загалом
Усі спортивні амбасадори відмітили, що проєкт вплинув на їхнє життя. Більша частина учасників відповіли, що завдяки участі в ньому вони змогли познайомитися з однодумцями, потрапили у спільноту людей, які поділяють їхні цінності та розуміють їх через подібність досвіду і спільні точки перетину.
Такий відгук свідчить також про те, що спорт та довкола спортивна діяльність — це можливість не лише досягати певних успіхів, завойовувати нагороди чи реалізувати себе як професіонала, але й також соціалізації. Входження в соціальну групу, яка відчувається «своєю», потенційно позитивно впливає не лише на процес реабілітації, але й повернення до цивільного життя.
Також багато учасників відмітили, що проєкт змотивував їх пов’язати своє подальше життя із тренерством, реалізацією спортивних проєктів для реабілітації ветеранів та ветеранок, роботою в напрямку саме адаптивних видів спорту.
Для частини ветеранів, які брали участь у проєкті, це стало свого роду реабілітацією також. Вони зазначають, що участь у проєкті вплинула на їхнє сприйняття себе, своїх можливостей та надала бачення того, що робити далі.
Для кожного з учасників проєкту «Спортивні амбасадори» він виконав не лише функції, які було задокументовано при плануванні, але й додатково допоміг у вирішенні життєвих дилем.
«Проєкт однозначно вплинув, і цей вплив позитивний. Ми всі маємо бойовий досвід. Хтось воював із 2014 року, а хтось місяць. Ми відчували на собі поранення різної складності. І хоч хтось має видимі травми, а хтось ні, але всім нам подобається спорт. І ми готові мотивувати інших, щоб не здавались», —
спортивний амбасадор 6
Вплив на задоволеність життям
Задоволеність життям — це суб’єктивна характеристика, яка потребує самооцінки кожного. На неї впливають різні фактори. У межах нашого дослідження ми зосередилися на тому, чи став одним із них проєкт «Спортивні Амбасадори». Якщо так, то якими саме чином вплинув.
За результатами дослідження, не всі респонденти відчули вплив проєкту на їхню задоволеність життям. Але водночас, для частини ветеранів, учасників проєкту, цей вплив помітний і він є позитивним:
«Життя набуло більшої повноти через заняття спортом та досягнення спортивних результатів. Я маленькими кроками у спорт зрозумів свої межі та зону розвитку», —
Спортивний амбасадор 17
Вплив на соціальне життя
Спорт та довкола спортивна діяльність, саме для ветеранів та ветеранок, відіграє також роль у інтеграції в суспільство, тобто повторної соціалізації в цивільне життя. Це відбувається й зокрема тому, що заняття спортом дають можливість більше спілкуватися з однодумцями на змаганнях, у спортивних кемпах чи під час участі у спільних проєктах.
Спортивні амбасадори під час участі в проєкті змогли відчути себе частиною соціальної групи, яка має схожі інтереси, непересічний досвід і для багатьох відчуття приналежності до спільноти стало ключовим для покращення самопочуття.
«Відчув себе в спільноті і те, що я не сам, а маю підтримку однодумців» , —
спортивний амбасадор 12
Окрім цього, учасники зазначили, що було багато аспектів у проєкті, які вплинули на їхнє життя: атмосфера, перебування серед однодумців, нові важливі знання.
«Усвідомлення місії, яку на мене покладено, призвело до того, що я почав більше займатись спортом. А саме бігати щоранку по 3 км лісовими стежинами, долучаючи до цього друзів та односельчан-ветеранів», —
спортивний амбасадор 12
Знайомство з адаптивним спортом
У межах проєкту «Спортивні Амбасадори» учасники змогли детальніше познайомитися з адаптивним спортом. І не лише з тим, що це та які є його види, але й із його основною метою. Хоча частина амбасадорів вже займалися різними адаптивними видами спорту.
На думку більшості амбасадорів, адаптивний спорт — це можливості не лише тримати своє тіло у формі чи допомагати у фізичній реабілітації ветеранів та ветеранок, але й можливість соціалізуватися, повернути віру в себе, надалі займатися улюбленим видом спорту навіть за наявності поранень, бойових травм чи захворювань.
«У разі доступності та можливості займатись адаптивним видом спорту — це реальна можливість продовжити робити те, що любиш. Або відкрити для себе новий вид спорту, а за додаткової підготовки та тренувань ще і здобути серйозні спортивні досягнення», —
спортивний амбасадор 6
Важливою передумовою для адаптивного спорту є не лише інформування ветеранів про такі можливості, але й наявність відповідної інфраструктури, яка теж необхідна для того, щоб це позитивно впливало на життя та здоров’я людини.
Перешкоди у популяризації адаптивного спорту
Попри здобуті знання та досвід, наявність далекоглядних планів, спортивні амбасадори також вказують на ті перешкоди, які наразі існують та можуть впливати не лише на реалізацію задуманого, але й на популяризацію адаптивного спорту серед ветеранів загалом.
До таких перешкод, зі слів учасників проєкту, відносяться:
- війна та потреба у забезпеченні, в першу чергу, Сил оборони України;
- ставлення до ветеранів та їхніх потреб;
- невмотивована місцева влада;
- відсутність достатньої кількості інвентарю та його виробництва;
- не адаптована до потреб поранених ветеранів та ветеранок інфраструктура;
- недостатній рівень поінформованості про адаптивні види спорту;
- складний емоційний стан ветеранів.
З огляду на це, для популяризації адаптивного спорту на місцях потрібно не лише покращити рівень інформування, але й мати доступ до місць, де можна проводити тренування; робити це у взаємодії з місцевою владою; мати більше інвентарю для адаптивних видів спорту й єдину державну політику щодо цього, адже наразі це те, чого бракує найбільше. І, попри те, що наразі війна продовжується, на думку спортивних амбасадорів, варто вкладатися в адаптивний спорт вже.
«У суспільстві немає розуміння проблем ветеранів, аналізу їхніх потреб і стану. Саме через амбасадорів можна впливати на це на місцях, де люди живуть своїми проблемами, відсутністю нормальної роботи тощо», —
спортивний амбасадор 8
Призначення та подальші кроки
У житті кожного з амбасадорів більшою чи меншою мірою присутній спорт, тому вони не лише своїми знаннями, але й своїм прикладом можуть популяризувати його у своїй громаді. Для когось спорт є хобі, для когось — механізмом для покращення самопочуття, а хтось вважає його сенсом чи стилем життя.
Якщо говорити саме про подальші кроки, то багато амбасадорів одним із напрямків своєї діяльності обирають організацію спортивних заходів та змагань з адаптивних видів спорту у своїй громаді.
«Для початку працюватиму над створенням команди адаптивних видів спорту з мого регіону та залучення їх до змагань», —
спортивний амбасадор 1
Частина учасників планують чи вже діють через реабілітаційні центри. Або ж працюють над тим, щоб створити реабілітаційні відділення в їхній громаді.
«Працюю у своїй громаді над організацією реабілітаційного відділення на її території», —
спортивний амбасадор 2
Окремо варто зазначити, що є амбасадори, які інституціоналізували свою діяльність та створили громадські організації, які будуть опікуватися питаннями популяризації адаптивного спорту серед ветеранів громади.
«Створив ГО. Планую на наступний рік організувати змагання між ветеранами», —
спортивний амбасадор 7
Одним із механізмів здійснення своєї діяльності у громадах амбасадори вказують співпрацю з органами місцевої влади, яка може сприяти організації змагань, виділяти кошти, приміщення тощо.
З огляду на відповіді спортивних амбасадорів, можна зробити висновок, що вони вмотивовані якомога більше розповідати та популяризувати адаптивний спорт серед своїх побратимів та посестер, показуючи на власному досвіді, що все можливо й після поранення чи травми життя не завершується.
Узагальнено щодо проєкту
Успіх проєкту залежить від багатьох чинників. І одним із найвагоміших є особиста мотивація. Адже без бажання рухатися до мети навіть найкраще продуманий проєкт не матиме успіху. Саме тому ми запитали у спортивних амбасадорів, ким вони бачать себе у майбутньому після того, як проєкт завершився. Більшість із них бачать себе залученими до спортивної діяльності та популяризації її серед ветеранів, до допомоги їм. Частина хочуть пов’язати своє життя з тренерською діяльністю та допомагати популяризувати адаптивний спорт у громаді.
Частина й надалі вбачають свою роль як спортивних амбасадорів важливою й актуальною, тому планують надалі цим займатися:
«Як спортивний амбасадор планую представляти інтереси ветеранів у різних куточках країни, тренувати власну команду ветеранів», —
спортивний амбасадор 5
Окремі учасники відмітили, що планують стати лікарями-реабілітологами:
«Лікарем із медичної, фізичної та психологічної реабілітації хочу допомагати людям, які цього потребують», —
спортивний амбасадор 2
Звісно, не всі планують пов’язати своє життя зі спортивною діяльністю й наразі не визначилися остаточно з тим, яку роль будуть виконувати. Але все ж, з огляду на те, що значна частина спортамбасадорів вбачають своє майбутнє, пов’язане зі спортивною менторською діяльністю, говорить і про користь проєкту також.
Спортивні амбасадори — це не лише популяризатори адаптивного спорту в громадах, але й ті, хто на власному прикладі доводить, що все можливо. Вони прагнуть допомогти, підтримати ветеранів, які, можливо, в даний момент чекають цього найбільше.
«Людям не байдуже. Часом потрібно лише вхопитись за протягнуту руку допомоги», —
спортивний амбасадор 17
Якщо підсумувати
Проєкт «Спортивні Амбасадори» було створено для того, щоб відібрати 20 ветеранів та ветеранок із різних регіонів та залучити їх до популяризації адаптивного спорту серед тих, хто мав чи має поранення, бойові травми, захворювання й проходить період реабілітації. Навчально програма побудували таким чином, щоб кожен амбасадор міг не лише розповісти чи показати, що таке адаптивний спорт, але й підтримати ветеранів та ветеранок, адже вони можуть перебувати в складному психо-емоційному стані. Кожен спортивний амбасадор може не лише пояснити, показати, підтримати, але й знає, як не нашкодити, що також дуже важливо на етапі реабілітації. Освітня частина проєкту надала можливість сформувати ширший горизонт розуміння того, як можна не лише гіпотетично, але й конкретно допомогти ветеранам і ветеранкам на етапі реабілітації.
Кожен учасник та учасниця проєкту мають свою історію поранення/ бойової травми/ захворювання та реабілітації, тому їхня участь — це не лише можливість навчитися та зрозуміти, як реалізувати своє бажання допомогти іншим, але й отримання користі для них самих. Вони зазначали, що в межах проєкту відчували залученість до спільноти людей, які їх розуміють, поділяють із ними схожі цінності й так само, як вони, прагнуть допомагати іншим. Тому проєкт «Спортивні Амбасадори» — це не лише змога залучити ветеранів як лідерів думок до популяризації адаптивних видів спорту в різних регіонах і громадах, але й приклад того, що перебування ветерана чи ветеранки у спільноті людей з подібним життєвим досвідом впливає на самопочуття, мотивацію, життя загалом.
«Пам’ятайте, що воїн — це стан душі, а не наявність форми», —
спортивний амбасадор 14
Повернення до цивільного життя, проходження реабілітації чи просто відчуття того, що твоє тіло більше не буде таким, як раніше, — це завжди виклик для ветеранів. Їм потрібно опановувати нову ідентичність, яка відрізняється від тої, яку вони мали на військовій службі. Ускладнює все й те, що ці зміни припадають на період, коли все ще триває війна. На цьому етапі важливо мати поруч тих, хто може зрозуміти, підтримати й проконсультувати про можливості. Саме для цього потрібні спортивні амбасадори, адже завдяки принципу «рівний — рівному» вони краще розуміють, що сказати і зробити, щоб якомога більше ветеранів та ветеранок познайомилися з адаптивним спортом, відчули покращення чи хоч трішки розібралися в тому, куди їм рухатися далі.