Перейти до головного вмісту

«Нас не заскочили зненацька»: початок великої війни в об'єктиві пресофіцерки 93-ої бригади «Холодний Яр»

Танкісти 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр» напередодні повномасштабного вторгнення росії. Автор фото: Ірина Рибакова

93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» велике вторгнення росії 24 лютого 2022 року зустріла на Сумщині й Харківщині. У повній бойовій готовності і з 8-річним досвідом знищення окупантів на українській землі. Билася за Охтирку і Тростянець, боронила Ізюмсько-Балаклійську ділянку фронту. З липня – Бахмут і Соледар на Донеччині. Торік команда фонду «Повернись живим» коштом благодійників забезпечила бригаду допомогою на 21 870 187,53 гривні, зокрема, доставляючи на передову дрони і рації, турнікети й тепловізори, генератори і саперне обладнання. У грудні підрозділ відвели з лінії фронту на ротацію.

«Ми живемо в історичні часи. Кожен період не схожий на попередній і, скоріш за все, ніколи не повториться. Весь останній рік я була із 93-ю бригадою і мала доступ до подій, не завжди доступних цивільним репортерам, – написала в Фейсбуку пресофіцерка бригади Ірина Рибакова 16 січня. – Не все одразу можна було показувати. Поки з’явилася можливість, впорядковую фотоархіви». 

Публікуємо фотоісторію Ірини Рибакової з її коментарями про те, як 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» готувалася до чергового етапу агресії росії і якими були його перші дні.

Підготовка до великої війни

– Багато хто думає, що окупанти заскочили Збройні сили зненацька. Але це не так. Ми готувалися до вторгнення. Бригади створювали батальйонно-тактичні групи, вантажили БК вдень і вночі й тренувалися зустрічати ворога. 

Саме завдяки тому, що всі війська були приведені у повну боєготовність, колони російської техніки розбивали у прикордонних містах і не пропускали їх всередину країни. 

Охтирка, Климентове, Котельва. Перші дні вторгнення

– У перший день повномасштабного вторгнення 93-тя бригада розбила колони росіян, що зайшли в місто Охтирка на Сумщині. Фото на місці бою через 2 дні.

Офіційно рф стверджує, що «потєрь нєт», хоча вбиті росіяни з перших годин вторгнення лежать на узбіччі доріг. Російський офіцер лейтенант Ільясов:

Перша трофейна зброя – 120-й міномет.

Розвідник “Сокол”. На жаль, загинув у Соледарі у листопаді.

Росія б’є по місту авіабомбами та ракетами. Горить військова частина.

Місцевий тракторист Льоха допомагає відтягувати згорілу техніку росіян.

Імпровізований командний пункт в Охтирці.

Розбита російська вантажівка зі згорілим водієм.

Бійці 93-ї із новеньким російським паливозаправником, що отримав українське громадянство.

Медик Тетяна “Ксю” після важкого чергування читає новини про війну в лікарні в Охтирці.

У медиків.

Ракетний удар по казармі і медпункту військової частини. Загинули понад 70 людей — як військових, так і цивільних.

Через авіаудар по житловому кварталу в Охтирці у дворах утворилося озеро. Мер міста Павло Кузьменко показує журналістам масштаби руйнувань.

Касетними боєприпасами обстріляли дитячий садок, який слугував місцевим жителям укриттям. Були поранені та загиблі.

Цивільні мешканці переховуються у підвалі дитячого садку в Охтирці.

Ракетними ударами знищено залізничний вокзал у місті.

Через нестачу місця на цвинтарі в Охтирці міська влада приймає рішення організувати тимчасові поховання перед кладовищем. Це місце називає «Алеєю героїв».

Підірваний у селі Климентове біля Охтирки міст. Саме через це село могли наступати російські сили з боку окупованого Тростянця. На фото справа — Афанасій Халіков, загинув на Ізюмському напрямку, зліва — Ілля Харченко, зниклий безвісти.

Підірваний міст у Климентовому.

Розбитий будинок у тому ж селі. 

Котельва, Полтавська область. Місцеві мешканці принесли мобілізованим бійцям 93-ї «котейлі Молотова».

Ірина Рибакова закінчила факультет журналістики Київського міжнародного університету. Із 2004 року працювала журналістом у низці всеукраїнських видань. Із 2015-го — менеджеркою з комунікацій в українському представництві антикорупційної організації Transperency International. Як волонтер їздила в зону антитерористичної операції на Донбасі, вела сторінку в соцмережі добровольчого батальйону «Карпатська Січ». Пізніше підрозділ ввійшов до складу 93 ОМБр. Із 2018 року Ірина Рибакова служить у пресслужбі «холодноярців».

Фото Ірини Рибакової з побратимами — з її архіву  

Творимо історію разом! ПІДТРИМАйТе БФ “ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ”

ПІДТРИМАТИ