«Нас не заскочили зненацька»: початок великої війни в об'єктиві пресофіцерки 93-ої бригади «Холодний Яр»
93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» велике вторгнення росії 24 лютого 2022 року зустріла на Сумщині й Харківщині. У повній бойовій готовності і з 8-річним досвідом знищення окупантів на українській землі. Билася за Охтирку і Тростянець, боронила Ізюмсько-Балаклійську ділянку фронту. З липня – Бахмут і Соледар на Донеччині. Торік команда фонду «Повернись живим» коштом благодійників забезпечила бригаду допомогою на 21 870 187,53 гривні, зокрема, доставляючи на передову дрони і рації, турнікети й тепловізори, генератори і саперне обладнання. У грудні підрозділ відвели з лінії фронту на ротацію.
«Ми живемо в історичні часи. Кожен період не схожий на попередній і, скоріш за все, ніколи не повториться. Весь останній рік я була із 93-ю бригадою і мала доступ до подій, не завжди доступних цивільним репортерам, – написала в Фейсбуку пресофіцерка бригади Ірина Рибакова 16 січня. – Не все одразу можна було показувати. Поки з’явилася можливість, впорядковую фотоархіви».
Публікуємо фотоісторію Ірини Рибакової з її коментарями про те, як 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» готувалася до чергового етапу агресії росії і якими були його перші дні.
Підготовка до великої війни
– Багато хто думає, що окупанти заскочили Збройні сили зненацька. Але це не так. Ми готувалися до вторгнення. Бригади створювали батальйонно-тактичні групи, вантажили БК вдень і вночі й тренувалися зустрічати ворога.
Саме завдяки тому, що всі війська були приведені у повну боєготовність, колони російської техніки розбивали у прикордонних містах і не пропускали їх всередину країни.
Охтирка, Климентове, Котельва. Перші дні вторгнення
– У перший день повномасштабного вторгнення 93-тя бригада розбила колони росіян, що зайшли в місто Охтирка на Сумщині. Фото на місці бою через 2 дні.
Офіційно рф стверджує, що «потєрь нєт», хоча вбиті росіяни з перших годин вторгнення лежать на узбіччі доріг. Російський офіцер лейтенант Ільясов:
Перша трофейна зброя – 120-й міномет.
Розвідник “Сокол”. На жаль, загинув у Соледарі у листопаді.
Росія б’є по місту авіабомбами та ракетами. Горить військова частина.
Місцевий тракторист Льоха допомагає відтягувати згорілу техніку росіян.
Імпровізований командний пункт в Охтирці.
Розбита російська вантажівка зі згорілим водієм.
Бійці 93-ї із новеньким російським паливозаправником, що отримав українське громадянство.
Медик Тетяна “Ксю” після важкого чергування читає новини про війну в лікарні в Охтирці.
У медиків.
Ракетний удар по казармі і медпункту військової частини. Загинули понад 70 людей — як військових, так і цивільних.
Через авіаудар по житловому кварталу в Охтирці у дворах утворилося озеро. Мер міста Павло Кузьменко показує журналістам масштаби руйнувань.
Касетними боєприпасами обстріляли дитячий садок, який слугував місцевим жителям укриттям. Були поранені та загиблі.
Цивільні мешканці переховуються у підвалі дитячого садку в Охтирці.
Ракетними ударами знищено залізничний вокзал у місті.
Через нестачу місця на цвинтарі в Охтирці міська влада приймає рішення організувати тимчасові поховання перед кладовищем. Це місце називає «Алеєю героїв».
Підірваний у селі Климентове біля Охтирки міст. Саме через це село могли наступати російські сили з боку окупованого Тростянця. На фото справа — Афанасій Халіков, загинув на Ізюмському напрямку, зліва — Ілля Харченко, зниклий безвісти.
Підірваний міст у Климентовому.
Розбитий будинок у тому ж селі.
Котельва, Полтавська область. Місцеві мешканці принесли мобілізованим бійцям 93-ї «котейлі Молотова».
Ірина Рибакова закінчила факультет журналістики Київського міжнародного університету. Із 2004 року працювала журналістом у низці всеукраїнських видань. Із 2015-го — менеджеркою з комунікацій в українському представництві антикорупційної організації Transperency International. Як волонтер їздила в зону антитерористичної операції на Донбасі, вела сторінку в соцмережі добровольчого батальйону «Карпатська Січ». Пізніше підрозділ ввійшов до складу 93 ОМБр. Із 2018 року Ірина Рибакова служить у пресслужбі «холодноярців».
Творимо історію разом! ПІДТРИМАйТе БФ “ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ”
ПІДТРИМАТИБільше за темою
«Важливі — люди. Росіяни тиснуть масою, а ми — якістю»
07 грудня 2022, 06:56
«Діти виходили з окупації під обстрілом. Це мій особистий рахунок до росіян»
14 листопада 2022, 15:26
«Ми не вірили до останнього. О 5.08 прийшла перша ракета»
21 грудня 2022, 16:37
«Ніжний дотик до смерті». Фоторепортаж
26 серпня 2022, 15:00