«Змагання не з іншими, а з самим собою»: відбувся відбірковий турнір до United States Air Force Trials 2024

12–14 грудня відбулися Всеукраїнські відбіркові змагання до команди United States Air Force Trials 2024. Їм передував майже двотижневий навчально-тренувальний збір з адаптивних видів спорту.     

У фінансуванні й організації участі команди українських ветеранів і військовослужбовців у змаганнях United States Air Force Trials бере участь Громадська організація «Повернись живим!».

Близько сотні ветеранів та військовослужбовців взяли участь у навчально-тренувальних зборах. Ще майже 70 учасників приїхали одразу на змагання. Виступали у веслуванні на тренажерах, велоспорті, легкій атлетиці, баскетболі на візках, волейболі сидячи, пауерліфтингу, плаванні, стрільбі з лука.

У результаті буде відібрана команда із 30 осіб, які у березні поїдуть на United States Air Force Trials 2024 у Лас-Вегас, і матимуть змогу перейняти досвід проведення внутрішніх змагань у Сполучених Штатах та пліч-о-пліч позмагатися з ветеранами та військовими США.

Учасників української команди у січні обере комісія з представників громадського сектору і силових відомств. При відборі на 50% має значення спортивний результат, також будуть враховувати соціальний фактор та психологічний показник — усі учасники пройшли інтерв’ю з психологом.

На навчально-тренувальний збір запрошували лише ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення, травму чи захворюванням під час за захисту країни після 2014 року і раніше не брали участь у міжнародних змаганнях, говорить фахівчиня ветеранського відділу «Повернись живим!» Ольга Гусакова: 

«Це вперше в історії України така велика кількість ветеранів та військовослужбовців були на навчально-тренувальних зборах і мали можливість познайомитися з адаптивними видами спорту. Ніхто такого раніше не робив. Наприклад, на відбіркові змагання на Ігри Нескорених  приїжджали двісті людей, обирали собі вид спорту, тренер розказував правила, годину тренувалися і одразу змагалися. А тут з 1 по 11 грудня сто людей їздили по різних локаціях, пробували себе в різних  видах спорту, які їм цікаві У них був час порадитися з тренерами і свідоміше обрати два індивідуальні або командний і індивідуальний вид спорту на змагання. Великий плюс, що асистентами тренерів стали учасники Invictus Games. Вони ділилися досвідом, хлопці їм довіряють, дослухаються до порад.

Вперше в історії України така велика кількість ветеранів та військовослужбовців мали можливість познайомитися з адаптивними видами спорту на навчально-тренувальних зборах

United States Air Force Trials 2024 — це внутрішні відбіркові змагання до Warrior Games, які проходять у Сполучених Штатах. Українську команду запросили взяти участь, але ми не будемо проходити відбір. Йдеться про представницьку роль, обмін досвідом і знаннями».

Ми поговорили з кількома учасниками Air Force Trials про бойовий досвід і враження від змагань. Далі — їхня пряма мова.

Олексій, 35 років, командир підрозділу. Родом із Донецької області:

— До війни я працював у міліції. У складі підрозділу «Схід» їздив у 2014-2015 роках на Донеччину охороняти громадський порядок. Це був Ясинуватський район, Очеретине, Верхньоторецьке. Потім перейшов у Національну поліцію, а в кінці 2017 року приєднався до лав ЗСУ. Воював на Донецькому та Луганському напрямках: Лисичанськ, Верхньоторецьке, Спартак, Авдіївка, Лиман. 2022-го брав участь у Харківській операції — звільняли Ізюм, Вовчанськ, Куп’янськ.

Три осколки залишилися в руці та шиї. Лікарі не змогли їх дістати

Торік 23 вересня під час Лиманської операції потрапив разом з побратимами під артилерійський обстріл. Я і п’ятеро хлопців з мого підрозділу отримали поранення різної тяжкості. Двоє друзів загинули. Я мав множинні вогнепально-осколкові поранення шиї, підпахвинної ділянки та плеча. Після двох операцій ще три осколки залишилися в руці та шиї. Лікарі не змогли їх дістати.

Для мене спорт змалечку відігравав важливу роль. Я кандидат в майстри спорту з плавання, мав юнацький розряд з легкої атлетики, займався волейболом. 

Спорт добре допомагає під час реабілітації. Після операції я навіть чайник не міг 15 метрів пронести, кисть не витримувала навантаження. Поступово розробляв руку. Повернувся до спорту, щоб тримати себе в тонусі. Почав займатися плаванням, бігати дистанції від 10 кілометрів до марафону.

Цьогоріч був на відборі до Invictus Game. У збірну не потрапив, але познайомився з тренерами, підтримуємо зв’язок.

Air Force Trials — це передусім змагання не з іншими, а з самим собою. Ветерани і військовослужбовці, які беруть участь, перемагають свої поранення, ампутації, контузії.

Ігор Троян, 31 рік, солдат резерву. Родом з Кривого Рогу: 

— До війни дев’ять років працював на шахті. Служити пішов добровольцем влітку 2014 року. Болісно переживав Майдан і коли почалася війна, не зміг осторонь за всім спостерігати. Потрапив у 17 окрему танкову Криворізьку бригаду в розвідроту. Рік воював на Донеччині переважно в районі Попасного та Золотого.

Повернувся до війська 2022 року. 24 лютого зідзвонився з побратимами зі старої гвардії. Нас зібралося близько 15 осіб. Ми знову пішли в розвідроту 17-ї бригади. 26 лютого вже були на місці дислокації в Бахмуті, звідти їздили на різні напрямки.

Перше поранення отримав на Донеччині. Разом з двома побратимами потрапили в засідку. Росіяни почали нас розстрілювати з автоматів. Один побратим загинув, мене поранили. Ми змогли долізти до своїх позицій, дали бій і вони відійшли. Мене евакуювали. Мав два кульові поранення — наскрізне в руку і в бокову стінку живота, слава Богу, органи не зачепило. Через два місяці знову був у строю.

У серпні ми заїхали на Херсонський напрямок. Під час контрнаступу на Херсон по нас прилетіли касетні боєприпаси. Мені пробило ногу і руку, заділо нирку, селезінку та легені. Нирку і селезінку видалили, легеня зажила. П’ять місяців майже не ходив, на візку пересувався. Маю другу групу інвалідності. Служу в резервній роті. Завдяки адаптивним видам спорту почуваюся краще. Займаюся у Кривому Розі, маємо велику спільноту ветеранів.

Спорт завжди був частиною мого життя. 15 років грав у регбі. Виступав з командою Кривого Рогу, грав за збірну України. 

Air Force Trials — класна моральна і фізична реабілітація

Air Force Trials — класна моральна і фізична реабілітація. Тренуємося, спілкуємося. У подібних змаганнях вперше беру участь. Обрав собі штовхання ядра, метання диску і греблю на тренажері. Греблю раніше пробував, а ядро і диск нові види спорту для мене. Тут хороші тренери, гарний склад учасників.

Олег Сподін, 31 рік, ветеран. Родом із Дніпропетровщини:

— До армії працював на Єристівському гірничо-збагачувальному комбінаті в Горішніх Плавнях на Полтавщині. Понад шість років був маркшейдером в карʼєрі, а потім картографом. Після 24 лютого 2022 року майже одразу вступив до лав самооборони. Хотів піти в місцеве ТрО, але мене не взяли, тому що прописаний у Дніпропетровській області, а проживаю в Полтавській.

Через деякий час отримав повістку. Я закінчив військову кафедру, маю офіцерське звання, тому спершу в травні мене відправили на навчання у Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Через місяць потрапив до 14 окремої механізованої бригади. Це волинська бойова бригада. Хлопці з часів АТО і по цей день постійно в боях. Зараз тримають Харківський напрямок під Куп’янськом. Там цьогоріч 15 лютого я отримав поранення.

Був командиром механізованої роти. 8 лютого мої хлопці пішли на штурм. Їм дали команду тримати позицію. Через тиждень росіяни пішли в контрнаступ. Я побіг допомогти з евакуацією поранених. Над нами висів ворожий дрон і корегував міномет. Одна міна прилетіла прямо по чоторьох хлопцях, які стояли праворуч від мене. Вони загинули. А мені тільки розтрощило колінний суглоб. У стабілізаційному пункті його намагалися скласти, але було нереально. Ногу довелося ампутувати.

У кінці жовтня я брав участь у змаганнях ІІІ Кубок Воїна в Сянках на Львівщині. Там анонсували, що будуть змагання Air Force Trials. У Фейсбуці побачив допис, зареєструвався і потрапив сюди на відбір. 

П’ять разів на тиждень їжджу з Трускавця до Львова на тренування. Дорога в одну сторону займає близько трьох годин

Беру участь у волейболі сидячи і стрільбі з лука. Вперше стріляв на змаганнях у Сянках. Павло Лучків (учасник Invictus Games 2023, виграв «золото» зі стрільби з блочного лука. — ред.) сказав, що у мене можуть бути гарні результати. Вирішив продовжити займатися цим спортом. Павло запросив мене на тренування у Львові, яке проводить Костянтин Школьний. Я погодився. З листопада п’ять разів на тиждень їжджу з Трускавця, де проходжу реабілітацію, до Львова на тренування. Дорога в одну сторону займає близько трьох годин. Прокидаюся о шостій, щоб встигнути на 11:00 на тренування. Добираюся автобусом.

Не можна камінчиком лежати і нічого не робити. Спорт — це емоції, знайомство з такими ж хлопцями, як і ти. З цивільними спілкуватися тяжче, а серед своїх простіше. На змаганням зібралася спільнота, де всі один одного розуміють. Тож мені тут подобається. Нема на що нарікати.

Ігор, 36 років, капітан Управління патрульної поліції в Черкаській області, командир роти:

— Я в органах внутрішніх справ з 2008 року. Брав участь в АТО з 2014-го. Був у Донецьку під час псевдореферендуму. Коли офіційно оголосили Антитерористичну операцію, ми поїхали звідти. Наступного разу на війну потрапив у складі зведеного загону міліції. Базувалися в Новоайдарі Луганської області. Заступали на блокпости, наближені до лінії зіткнення.

2022 року я добровільно пішов у зведений загін Департаменту патрульної поліції «Хижак». Мені, як командиру роти, сказали зібрати список особового складу, який буде готовий взяти зброю і виконувати бойові задачі. 6 квітня нас відправили на Південь тримати позиції. 

3 липня 2022-го спільно 35 окремою бригадою морської піхоти на БМП і танках намагалися пройти через річку Інгулець і зайняли позиції на кордоні Миколаївської та Херсонської областей у районі села Андріївка. Задачу, на жаль, не виконали. Мали поранених. Там я отримав першу контузію. Повернувся на місце дислокації, підлікувався і знову в стрій. 

Другу контузію, яка вже сильніше вдарила по здоров’ю, отримав біля села Лозове. Нас відпустили на місяць додому відпочити. Далі ми воювали на Харківщині, в Лимані та Бахмуті. Наразі я повернувся зі зведеного загону до постійного місця дислокації.

Про Air Force Trials дізнався від побратима з Черкас Владислава Борданова. Він брав участь у проєкті «Спортивні Амбасадори».

Спостерігав за цивільними і деяких їхніх вчинків не розумів

Радий, що потрапив на змагання. Ніби друге дихання відкрилося. Коли я повернувся зі зведеного загону, понад місяць пристосовувався. Спостерігав за цивільними і деяких їхніх вчинків не розумів. Соцмережі переповнені роликами, як вони в нічних клубах відпочивають. А тут відразу знайшов спільну мову з побратимами. У кожного своя історія, травми, але нас об’єднує, що всі воювали.

Вперше беру участь у подібних змаганнях. Спробував майже всі види спорту. Обрав волейбол, а також штовхання ядра та метання диску з легкої атлетики. Тренери добре пояснюють, підтримують. Я від спорту кайфую. Змагальний процес у дружньому колективі мотивує більше займатися собою.