«Повернись живим» задонатили понад 9 мільярдів гривень. Як команда перетворює їх на допомогу армії
Більш як 9 мільярдів гривень задонатили Фонду компетентної допомоги армії «Повернись живим» благодійники на допомогу Силам оборони України від 24 лютого 2022 року до середини жовтня 2023-го. Загалом за цей час організація отримала 2 654 568 пожертв. Сума середнього донату становить 3 393 гривні.
Фонд «Повернись живим» придбав для армії з 24 лютого 2022 року, зокрема:
Понад 2 мільярди гривень тільки з лютого по травень цього року Фонд спрямував на підготовку Сил оборони до літньої наступальної кампанії. За 2023-й наші інструктори вже провели навчання для понад 1500 військових за напрямом «Стрільба із закритих вогневих позицій із застосуванням графічно-розрахункового комплексу ARMOR». Розгорнули вісім навчально-тренувальних комплексів із тактичної медицини на базі полігонів Збройних сил України. З мінної безпеки навчили та підвищили кваліфікацію близько 300 бійців. Готують 600 марксменів у рамках проєкту «Звіролови».
Понад 7 900 осіб пройшли онлайн-інтенсиви для підготовки операторів БпЛА, які торік запустили фахівці Фонду з аеророзвідки на платформі Prometheus. Наші аналітики презентували чотири важливі дослідження у сфері безпеки й оборони, зокрема про досвід застосування Сил територіальної оборони і членство України в НАТО як єдину дієву гарантію безпеки. І це — неповний перелік результатів «Повернись живим».
Із лютого 2022-го наша команда зросла від трьох десятків людей до сотні. Середній вік працівників становить 36 років. 60 відсотків — чоловіки і 40 — жінки. Ми запитали колег, котрі зазвичай залишаються за кадром, про їхню роботу, здобутки і мотивацію.
Андрій Нагорний, керівник військового відділу, працює у Фонді з 24 лютого 2022 року, 2015–2017-го воював на Донбасі у складі 501-го окремого батальйону морської піхоти:
— Фонд формують люди, для яких це не тільки робота, а й стиль життя, — говорить Андрій. — Мене найбільше мотивують відгуки військових про отриману допомогу, коли вони розповідають, наскільки вона їх виручила.
Кількість запитів про допомогу не меншає, порівняно з минулим роком, і темп роботи наших менеджерів — так само. Однак проти перших місяців нового етапу агресії росії зараз ми працюємо системніше, комплексніше.
Тільки у жовтні ми з чотирма колегами проїхали у відрядженнях майже 18,5 тисячі кілометрів, щоб провести десятки зустрічей із військовими і відвезти допомогу. У результаті протягом місяця понад 70 частин отримали необхідні їм техніку й обладнання. І це лише так звана поточка, до якої не входять більшість видач за проєктами Фонду або специфічне вузькоспеціалізоване обладнання, наприклад, снайперське.
Леся Мельник, директорка фінансового департаменту, з «Повернись живим» із січня 2021 року:
— Благодійники задонатили Фонду більш як 9 мільярдів гривень на допомогу війську — це гарне досягнення і показник високої довіри до організації у суспільстві. Перший мільярд надійшов усього за п’ять днів із моменту повномасштабного вторгнення росії. Зараз збираємо цю суму в середньому за три місяці.
За три дні серпня зібрали 235 мільйонів гривень на 10 тисяч FPV-дронів і боєприпаси до них. Це було круто
Моя професія пов’язана з цифрами, але працюючи з банківськими виписками, неможливо залишатися байдужою до коментарів наших благодійників. Наприклад, коли літні люди донатять кількадесят гривень і вибачаються, що мало, бо віддають останні. Зараз трохи менше таких емоційних коментарів, порівняно з лютим-травнем 2022-го. Але українці продовжують підтримувати військо, динаміка зборів хороша. Донатів більшає, коли, на жаль, стаються великі трагедії, масовані обстріли тощо. Також до благодійності стимулюють яскраві проєкти, наприклад, Операція «Єдність». За три дні серпня ми з партнерами зібрали 235 мільйонів гривень на 10 тисяч FPV-дронів і боєприпаси до них. Це було круто.
Вигідно відрізняє Фонд наявність загальнодоступної онлайн-звітності на нашому сайті. Завдяки такому формату всі, хто довірив нам свої кошти, можуть бачити свої донати, а також закупівлі — видно, куди йде кожна зібрана копійка. Це не тільки збільшує довіру до організації загалом, а й є своєрідною сторінкою історії нашої перемоги, яку пише кожен громадянин України.
Анастасія Шведська, операційна менеджерка складу, працює у Фонді з 2016 року.
— До лютого 2022-го на складі я працювала одна. Він містився в кімнаті, яку ділила з бухгалтером і фінансовою директоркою. Зрідка військові приїжджали по майно в офіс самі. Переважно наші менеджери чи інструктори вирушали на схід країни, надсилали мені список, що і якому підрозділу потрібно, а я збирала майно, готувала акти приймання-передачі. Потім вони відвозили допомогу.
Зараз команда складу Фонду — це семеро людей, зокрема, двоє водіїв і гравер, котрий маркує написами «Повернись живим» і «Продаж заборонено» практично все, що Фонд передає війську.
Кожна рація, кожен тепловізор чи дрон, що їх за понад 9 років Фонд передав армії — це потенційно і буквально врятовані життя військових. Це найбільше досягнення організації і є щоденним стимулом для мене.
Анатолій Гаєвський, відеограф, був волонтером «Повернись живим» із 2017 року:
— 24 лютого 2022-го я приїхав до Фонду з бажанням робити максимум, що можу. Тоді прийняли рішення евакуювати частину команди на захід України і потрібен був водій. Ми рухалися по столичній Кільцевій, артилеристи 72-ї бригади розгружали САУшки. Я написав «Лівші» (командир батальйону 72-ї ОМБр Андрій Верхогляд, загинув у червні 2022 року на Донеччині. — ред.). Він відповів: усе буде нормально, росіяни не отримають Київ. Зрозумів, що битва за столицю буде. З’явилася надія.
Пів року нового етапу вторгнення знімав війну не багато, більше працював як водій і військовий менеджер. Якось у перші тижні переганяв бус від польського фермера для ССО в Бердичів. А на зворотному шляху мав вивезти родину десантника з Житомира — жінку і двох дітей. Вони жили у військовому містечку, і того ранку росіяни його обстріляли. Родина 2014-го виїхала з Донецька, але війна знову наздогнала її. Зовсім малий хлопчик усю дорогу не вередував, мовчав, але було видно, що розумів усе. В той момент я усвідомив, що ніколи не пробачу росіян.
У березні разом із керівником інструкторського напрямку БПЛА «Глібом» ми поїхали в Одесу, де організували південний офіс-хаб Фонду. Працювали як менеджери, з’ясовували потреби підрозділів, відвозили обладнання — допомагали налагодити взаємодію між підрозділами на півдні країни. Найбільший запит був на звʼязок. Військам критично не вистачало артилерії. Познайомилися з танкістами 59-ї ОМПБ. Прямою наводкою хлопці працювати не могли через густу насиченість ворожих ПТУРів та інших засобів. Потім до них приїхали наші інструктори Андрій Моруга і Вадим Морданов. Навчили їх стріляти із закритих вогневих позицій на понад 10 кілометрів. Таким чином танковий батальйон зміг працювати майже як артилерія.
Побачив кораблі й мало не ридав від радості. Думав, що флоту в нас вже немає
Найкращий день 2022 року для мене — 14 квітня, коли потопили ракетний крейсер «Москва». Перед цим я познайомився з нашими моряками. Доти думав, що флоту в нас вже немає, бо співвідношення сил було «сто до одного». Пам’ятаю, як заїжджаю в бухту і бачу кораблі Військово-морських сил ЗСУ — мало не ридав від радості. Фонд допоміг одному з дивізіонів відбудувати штаб, бо в їхній прилетіла ракета. Дали їм принтери, забезпечили інтернетом, закрили цифровий зв’язок тощо.
Якось екіпаж десантного катера попросив генератор, бо штатний був гучний. Це судно заходило вночі у важливі місця й висаджувало людей, які робили героїчну історію. Потрібний їм генератор насилу вліз у бус. Був такий важкий, що дорогою ледь кермував автівкою. Капітан катера радів допомозі, як дитина, обіймав мене. Тоді я відчув як ніколи: без Фонду все було б значно гірше.
«Повернись живим» — ланка між суспільством і армією, яка добре виконує свою роботу. Найкраще. Організація не тільки встояла у хаосі початку нового етапу війни торік, але й колосально виросла, зберігши свої правила й цінності. Фонд не бере участь в політичних іграх. Люди знають, що ми не крадемо гроші і вміємо їх ефективно використовувати. А в роботі думаємо далі за інших.
Гарний приклад компетентності Фонду — проєкт «Прицільно». Вартість у масштабах війни і ресурсів організації — невелика. Але щоб його реалізувати, треба було мати спеціаліста Андрія Моругу, здатного спроєктувати приціл, що дасть можливість стріляти з гранатомета із закритих вогневих позицій, і втілити його виробництво. Цей прилад — колосальна перевага для підрозділу, бо ворог не може вирахувати, де перебувають наші хлопці, а основне — прилад збільшує дальність стрільби.
Або проєкт «Запакуй небо — прокачай ППО». Не вірю, що хтось колись придумає, як вкласти 330 мільйонів гривень у протиповітряну оборону з більшою ефективністю.
Влітку торік я повернувся до роботи відеографа. Щоразу виклик — у доступній формі розказати людям, як працює їхня допомога. Тільки вдуматися: 2022-го Фонд закрив базову потребу в засобах зв’язку всіх бригад на Східному напрямку фронту! Це створило нашому війську одну з ключових переваг проти росіян. Як це показати?
Софія Юрченко, операторка інформаційної лінії з квітня 2023-го:
— Щомісяця ми отримуємо близько 400 дзвінків і скільки ж листів. Близько сотні — заявок на допомогу від військових. Також телефонують потенційні постачальники й партнери. Або просто люди, які хочуть якось підтримати військо через Фонд. Наприклад, у жовтні через інформаційну лінію передали для армії приціл і старлінк.
Мені подобається, що Фонд весь час розвивається. Цього вдається досягти завдяки роботі всієї команди, яка постійно налагоджує, впорядковує та модернізує процеси всередині. Надихає, коли за запитами, які я передаю, вдається допомогти. Найприкріше, що це не завжди можливо. Боляче, коли військові розповідають нам про втрати.
Руслан Шпакович, старший інструктор Фонду «Повернись живим» зі снайпінгу з 2017 року:
— Неймовірно велика кількість донатів у лютому торік була викликом для Фонду. Однак зрештою організація стала тільки міцнішою і залишається лідером серед тих, хто допомагає ЗСУ. У нас був невеликий колектив, але ми впоралися саме завдяки команді. Мали напрацьовані логістику, контакти, досвід. Знали що робити. Фонд, як родина. Взаємовиручка і командний дух допомогли вистояти. Кожен узяв частину роботи — і все спрацювало ефективно.
Після 24 лютого 2022 року моя робота не змінилася, але сильно зросли обсяги. 2017-2018-го мав кілька десятків підрозділів, з якими тиждень-два займався по черзі. Зараз їх кілька сотень. Тренувань проводимо мало, бракує часу. Насамперед намагаємося хоча б забезпечити снайперів, чим можемо. Також навчаємо марксменів — стрільців на середні дистанції. Триває підготовка 600 таких бійців для десяти бойових бригад.
Снайпінг рятує життя
До 24 лютого саме на рахунку снайперів було до половини знищених на фронті ворогів. Зараз на перше місце вийшли БПЛА й артилерія — відкоригували вогонь і розгромили колону техніки. Снайпінг не дає такого результату, але рятує життя. Наприклад, у Бахмуті снайпер на висоті побачив, що на позиції підходять росіяни. Прикрив хлопців, вистріляв весь боєкомплект — і наші залишилися живі. Впевнений, незабаром ворог буде заморожувати лінію фронту і далекобійний снайпінг знову вийде на ключове місце.
Підготовка снайпера-фахівця триває два роки безперервної роботи. Навчати людей цьому нескладно, якщо вони справді хочуть. Я стрільбою займаюся 41 рік. Насправді, снайпінг — це нудно. Лише у фільмах та відео все швидко, бо видно тільки фінальну частину — постріл. Але підготовка до нього триває дуже довго. Інколи доводиться по три-чотири дні чекати ціль.
Ольга Гусакова, фахівчиня ветеранського відділу ГО «Повернись живим» із серпня 2023 року:
— Із 2019 року команда «Повернись живим» долучається до організації участі збірної України на міжнародних змаганнях Invictus Games. Навесні торік, попри все, брали в них участь. Цьогорічні змагання так само стали одним із досягнень нашого ветеранського відділу. В Дюссельдорфі у вересні збірна добре представила себе. Всі учасники отримали задоволення від змагань і повернулися натхненні. Наша команда була активно включена в процес відбору, проведення навчально-тренувальних зборів та супроводу збірної.
Надзвичайно мотивує спілкування з хлопцями і дівчатами на ветеранських змаганнях, у реабілітаційних центрах. У рамках проєкту «Спортивні Амбасадори» ми відвідали 10 таких центрів і лікарень, де розповідали ветеранам та військовослужбовцям про адаптивні види спорту. Нам вдалося їх мотивувати випробувати себе в них. Неймовірно бачити, як людина вперше сідає на хендбайк або пробує грати в баскетбол і насолоджується процесом. У ці моменти я розуміла, що моя робота цінна.
«Повернись живим» допомагає армії від початку російсько-української війни — з 2014 року. Відтоді і до 24 лютого 2022-го благодійники задонатили Фонду на потреби війська понад 281,6 мільйона гривень. У серпні цьогоріч «Повернись живим» повідомив, що зібрав понад 8 мільярдів гривень.
Фонд не фінансує власні адміністративні витрати з коштів, отриманих від благодійників на допомогу армії. Охочі підтримати команду організації донатять на окремий рахунок.