«Такої щільності мінних полів історія ще не знала»  

Наприкінці липня Фонд «Повернись живим» передав транспорт і обладнання для розмінування першим шести групам Сил підтримки ЗСУ в рамках спільного з компанією Київстар проєкту «Нам тут жити». Вартість допомоги становить 8 318 552,75 гривні. 

Кожна група отримала пікап, квадрокоптер, планшет, радіостанції, персональні і груповий набори для розмінування, металошукач, підривну машинку із зарядним пристроєм і підсумком тощо. Також військовим передали три модульні вибухозахисні костюми «Яровит».

Придбане в рамках проєкту майно команда Фонду передала одному з окремих полків Сил підтримки ЗСУ, саперні групи якого працюють на Запорізькому напрямку фронту, аби звільнити від окупантів важливу для подальшого наступу Сил оборони України місцевість поблизу Токмака. 

— Нове обладнання і техніка — це суттєва допомога хлопцям, — говорить командир полку Олег Мазурок. Згодом його підрозділ отримає ще шість комплектів майна в рамках проєкту «Нам тут жити». — Прохідні надійні авто дуже потрібні. Не просто комфортні, вони рятують життя. Коли група виїздить на завдання на старому УАЗі, найбільше хвилюємось, аби він не дав збій, коли треба вибратися з-під обстрілу або евакуювати поранених. Тут кожна хвилина важлива.

Сапери зараз — основна ціль окупантів

Сапери зараз — основна ціль окупантів. Адже від них залежить можливість руху наших підрозділів уперед. Саме вони проробляють проходи на щільно замінованих територіях. Щойно ворожі розвідники помічають саперів — б’ють із усього, що мають. 

Отримувати допомогу від Фонду з нами мав їхати командир групи саперів В’ячеслав. Але за кілька днів до того він отримав поранення при виконанні завдання. Вижив, бо одразу надали правильно допомогу і вчасно вивезли. Зараз він у госпіталі. Слава разом з іншим командиром групи ходили зачищати ворожі окопи зі штурмовим загоном. Це непритаманно саперам. Вони мають лише розчистити шлях. Тихо прийти і тихо піти. Але це війна, і так склалися обставини. Їх почали обстрілювати. У танк, де був Слава, прилетів дрон-камікадзе. Двоє бійців загинули.

Ми намагаємося працювати якнайменш помітно. Тому часто сапери долають кілометри ногами. Швидше — приїхати на машині й зняти міни, але так більше шансів наїхати на розтяжку. Коли йдеш, уважніше розглядаєш все навкруги. 

«Пелюстки» можна помітити візуально. Небезпечніші ті боєприпаси у пластиковому корпусі, які закладають у ґрунт

Сапер — це очі, в першу чергу. Металошукачі не завжди рятують. Росіяни засипають нас різними мінами — і радянськими, і сучасними пластиковими, які металошукач не відчуває. Наприклад, заборонені міжнародними конвенціями ПФМки або «Пелюстки» — пластикові і мають всередині лише трохи металу. Але їх на поверхні хоч можна помітити візуально. Небезпечніші ті боєприпаси у пластиковому корпусі, які закладають у ґрунт. Були випадки, коли сапери підривалися на таких. 

Як цьому протидіяти?

— Сучасна війна вимагає зміни підходів до засобів розмінування. У світі вже існують міношукачі, які реагують на вибухову речовину, а не на метал. Не вистачає і спеціалізованих машин для розмінування. Радянських зразків, як «Змій Горинич» УР-77, лишилося мало. Ми говоримо про це з партнерами. Західна техніка якісніша і надійніша. Вже перевірили її у наступі. Коли такі машини підривалися на мінних полях – були поранені, але всі живі. Якби це була радянська техніка – загинули б.

Є геологічні дрони розробки Ізраїлю. Їх випробовували в Африці. На великій висоті вони сканують землю і бачать у ґрунті мінні поля. Такий дрон коштує близько $100 тисяч. Обговорюємо зараз їх закупівлю на рівні держави, волонтерам буде важко такі придбати. Ці коптери особливо доцільні для гуманітарного розмінування, де немає ризику, що їх помітить і зіб’є противник. 

Яка вага саперних підрозділів на цьому етапі війни?

— Якщо раніше була війна артилерії, контрбатарейна, то зараз протимінна. Саперні підрозділи у пріоритеті. Їх кількість у війську вже зросла вдвічі і буде збільшуватися. Наразі, у нашій частині формуємо новий інженерно-саперний батальйон, котрий займатиметься гуманітарним розмінуванням Херсонщини та  Миколаївщини.

Військові сапери очищуватимуть суходіл і акваторію довгі роки після нашої перемоги у війні. Для цього потрібно багато спеціалістів. Україна — найбільш замінована країна світу. Такої щільності мінних полів історія ще не знала. Майже на кожному сантиметрі стоїть міна. Жодна армія світу не зіштовхувалася з подібними загородженнями. 

Вдень міни нагріваються на сонці. Коли сутеніє, піднімаємо дрон із тепловізором і бачимо їх

Росіяни вміють воювати. Роблять нестандартні пастки, щоб вбивати українців. Але і ми адаптуємося, вчимося, міняємо тактику, вдаємося до нестандартних кроків. Наприклад, коли сутеніє, піднімаємо дрон із тепловізором і бачимо, де є мінні поля, адже вдень міни нагріваються на сонці. 

Перестраховуємося з кожною міною, щоб не втратити сапера. Люди — найбільша цінність. Зараз працюємо малими саперними групами із штурмовими загонами. Якщо штурмовик іде в атаку, сапер має перед ним розміновувати дорогу і ще пильнувати, щоб йому на голову нічого не прилетіло. Щуп і ніж — це основне його спорядження зазвичай. І легкий бронежилет, бо в тяжкому бігти не зможуть. 

За яких обставин використовують вибухозахисні костюми?

— Здебільшого, коли мають справу із саморобними вибуховими пристроями. І переважно в гуманітарних місіях у тилу, коли можна не поспішати і не зважати на значну вагу костюма. У бойових умовах він може не так часто згодитися, але теж потрібен. 

Кожен може стати сапером чи для цього у військо треба йти вже з певними вміннями, якостями?

— 90 відсотків хлопців нашого полку — мобілізовані. Моряки, хлібороби, водії. Вони віддані, патріотичні. Виконують складну й небезпечну роботу. Хтось більше боїться, хтось менше. Тільки дурні не мають страху. А от побороти його — це мужність. Я вдячний своїм бійцям, що вони в строю. Завдяки їм швидше переможемо.

У рамках проєкту «Нам тут жити» збираємо загалом 175 мільйонів гривень на забезпечення транспортом і необхідним обладнанням 146 інженерно-саперних груп Сил підтримки ЗСУ, щоб пришвидшити розмінування країни й убезпечити захисників, які ним займаються.