Захід повинен допомогти Україні діяти в російському тилу: огляд аналітики

Західні аналітики пишуть про інтерес США вкладатися у перемогу України, посилення її спроможностей до операцій у тилу ворога, можливі поставки південнокорейських снарядів та російські керовані авіабомби.

Генерал у відставці Тод Волтерс у статті для RAND Corporation висловлює думку, що США або допоможуть Україні перемогти, або ризикують запустити низку власних поразок. Він пише про продовження підтримки Києва, заперечуючи аргументи, які свідчать про те, що вихід із конфлікту в інтересах Америки. 

Автор наголошує на кількох ключових моментах, щоб підкреслити важливість підтримки України в її боротьбі з російською агресією. 

По-перше, на відміну від воєн в Афганістані чи Іраку, американські війська не беруть безпосередньої участі в боях. Україна має стратегічне значення як потенційний член НАТО та Євросоюзу з грамотним населенням і значними економічними зв’язками. На відміну від Афганістану, де бракувало національної та політичної злагодженості, Україна демонструє єдність у протистоянні російському вторгненню. 

По-друге, Тод Волтерс визнає поточну патову ситуацію у конфлікті. Її слід сприймати як один з етапів війни, і для підготовки до наступного Україні потрібна більша підтримка. Нещодавня зміна військового керівництва  свідчить про проактивний підхід Києва до досягнення перемоги. 

Нездатність підтримати Україну надихне росію розширити свою руйнівну діяльність у всьому світі

Крім того, автор стверджує, що допомога Україні має вирішальне значення для збереження глобального лідерства США та впливу на міжнародні питання, такі як співпраця в космічній сфері, боротьба з тероризмом і міграція. Перемога України продемонструвала б рішучість США та стримування російської агресії, сприяючи глобальній стабільності та американським інтересам. І навпаки, нездатність підтримати Україну надихне росію розширити свою руйнівну діяльність у всьому світі, підриваючи вплив США та співпрацю з союзниками. Провал в Україні також зменшить міжнародну привабливість оборонно-промислового комплексу Америки і послабить її здатність захищати свої інтереси.

Тод Волтерс розглядає загальні контраргументи, такі як надання пріоритету внутрішнім проблемам або очікування, що європейські країни візьмуть на себе тягар допомоги України. 

Підтримка Києва Вашингтоном є не лише морально виправданою, але й стратегічно вигідною, адже вона засвідчує прихильність Америки своїм союзникам і спільним цінностям демократії та свободи. 

На завершення автор виступає за продовження підтримки України як інструменту гарантування глобальної стабільності, захисту американських інтересів і демонстрації солідарності з союзниками перед зовнішніми загрозами.

Аналітик Інституту дослідження зовнішньої політики (FPRI) Філіп Васєлєвскі і гостьовий дослідник RAND Corporation Вільям Куртні вважають, що потрібно посилити українські нерегулярні військові операції західними технологіями. 

Автори окреслюють важливість нерегулярних операцій у тилу ворога в контексті оборонної позиції України проти росії. Вони підкреслюють ефективність тактики з використанням морських безпілотників для потоплення військових кораблів, повітряних БпЛА для ударів по нафтових об’єктах і диверсійних місій для підриву російської інфраструктури та операцій. 

Захід може допомогти в послабленні російської протиповітряної оборони та матеріально-технічного забезпечення, надаючи розвідувальні дані

Для подальшого посилення нерегулярної воєнної кампанії України Захід може надати підтримку і технології для посилення можливостей розвідки та спостереження, а також засоби для ударів глибоко в тилу ворога. Цей інтегрований потенціал міг би допомогти Україні використати вразливі місця в російській логістиці, командуванні та управлінні, що вплине на російський бойовий дух. Зокрема, Захід може допомогти в послабленні російської протиповітряної оборони та порушенні матеріально-технічного забезпечення, надаючи розвідувальні дані, зібрані в тилу ворога, включаючи як людську, так і технічну розвідку. Захищений зв’язок також необхідний для ефективної координації цих операцій. 

Автори наголошують, що нерегулярна війна в тилу росії повинна надавати пріоритет прихованим діям та розвідувальній роботі, а не широкомасштабним парамілітарним операціям, враховуючи ризики, пов’язані з ескалацією конфлікту. Підтримка нерегулярних військових операцій не створює таких ризиків ескалації, як постачання сучасного озброєння. 

Загалом, стратегія, спрямована на виснаження матеріально-технічного забезпечення російської армії та підрив морального духу через нерегулярні бойові дії, може доповнити звичайні наступальні операції та сприяти остаточному вигнанню російських військ з України.

Експерти Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марк Кенсіен і Кріс Парк розмірковують про те, чи можуть південнокорейські 105-мм снаряди врятувати ситуацію в Україні. 

У тексті йдеться про нагальну потребу в боєприпасах, оскільки бої продовжують точитися на фронтах російсько-української війни, спричиняючи близько 80% людських втрат. 

Оскільки Україні потрібен значний приплив артилерійських боєприпасів для утримання позицій і потенційного початку контрнаступу, адміністрації Байдена, можливо, доведеться координувати дії з Південною Кореєю, щоб використовувати її запаси. 

Для утримання лінії фронту потрібно 75 000 снарядів на місяць

Потреба України в артилерійських снарядах є значною: лише для утримання лінії фронту потрібно 75 000 снарядів на місяць, а для великого наступу — вдвічі більше. Сполучені Штати вже направили Україні мільйони артилерійських снарядів, але для подальших поставок потрібне нарощування виробництва, яке займе роки. 

Раніше Південна Корея надала артилерійські снаряди США на умовах лізингу. Можливо, знову захоче співпрацювати. Промислова база країни, представлена компаніями Poongsan Corporation і Hanwha Aerospace, має можливість щорічно виробляти та постачати близько 200 тисяч артилерійських боєприпасів калібру 155-мм — приблизно місяць важких боїв в Україні. Однак слід враховувати бажання Південної Кореї мати власні резерви 155-мм снарядів з огляду на триваючу напруженість із Північною Кореєю. 

Пропозиція передбачає використання наявних у Південної Кореї запасів 105-мм снарядів, сумісних з українською артилерією. Такий підхід міг би забезпечити Україну необхідними боєприпасами, водночас дозволивши Південній Кореї підтримувати військову готовність і потенційно розширити партнерство зі Сполученими Штатами в галузі оборонної промисловості. З воєнної точки зору Південна Корея не покладається на 105-мм артилерію і тримає обмежену кількість в резерві. Політично ця пропозиція може узгоджуватися з бажанням адміністрації Юна підтримати Україну та посилити оборонну співпрацю зі Сполученими Штатами. 

Забезпечення постійних поставок артилерійських боєприпасів Україні має вирішальне значення для протидії російському наступу 

Симпатії південнокорейської громадськості до України та ширша підтримка оборонно-промислового партнерства зі США можуть ще більше сприяти цій пропозиції. Загалом забезпечення постійних поставок артилерійських боєприпасів Україні, у тому числі потенційне використання запасів Південної Кореї, має вирішальне значення для ефективної протидії російському наступу та перехоплення ініціативи на полі бою.

Наукові співробітники Інституту міжнародних та стратегічних досліджень (IISS) пишуть про російські керовані авіабомби та тиск, який вони створюють на українську ППО. 

У тексті йдеться про застосування росією нової недорогої плануючої зброї — універсального міжвидового плануючого боєприпасу (УМПБ), що створює додатковий тиск на протиповітряну оборону України. Це відбувається на тлі занепокоєння щодо вичерпання у Києва запасів ракет класу «земля-повітря». 

Вважається, що УМПБ — інтегрованіша конструкція порівняно з попередніми комплектами плануючих бомб, її запускають із землі з реактивних систем залпового вогню або літаків. 

Росія все більше покладається на плануючі бомби, щоб доповнити застосування тактичних ракет повітряного базування та уникнути більшого ризику для пілотів. 

В Україні посилюється дефіцит засобів протиповітряної оборони 

Хоча українська протиповітряна оборона досягла певних успіхів за останній час, наприклад, збила російські літаки ДРЛВ, вона стикається зі значними труднощами під час відбиття російських повітряних атак. Сили ППО адаптувалися шляхом інтеграції західних систем, таких як Raytheon RIM-7 Sea Sparrow і MBDA ASRAAM, щоб посилити або замінити системи радянських часів С-300 і «Бук». Дефіцит засобів протиповітряної оборони в Україні посилюється через затримки європейської допомоги та останнього пакету військової допомоги США на суму близько $60 млрд. Це проблема, оскільки війна в повітряній сфері все більше створює перевагу для росії, підкреслюючи важливість подальшої підтримки оборонних зусиль України з боку США та їхніх союзників.