Чому дрони не падають під РЕБом

Дрони несуть загрозу для техніки, тому зараз багато уваги до засобів РЕБ. Існує думка, що РЕБом можна примусово посадити безпілотник. Але це так не працює.

«Класичний» РЕБ не садить дрони. Коли РЕБівці кажуть «посадили», це значить, що дрон сам сів внаслідок відсутності керування та/або через розряджений акумулятор.

Усе, що може РЕБ — завадити оператору керувати дроном, а дрону — навігуватися за допомогою супутника. Якщо дрон достатньо розумний, щоб навігуватися самостійно, РЕБ нічого йому не може зробити.

Ще РЕБ заважає оператору бачити відео з дрону. Тут є важливий момент — так, крутий дрон може автономно все відзняти і повернутися, але тоді більшість інформації буде вже не актуальною. Коригувати вогонь у такому варіанті неможливо. Та й якщо побачиш щось цікаве, щоб роздивитися, доведеться летіти ще раз, що робить ефективність вильотів нижчою.

Так, є дрони, які літають автономно і доволі якісно. Ключове для таких коптерів — розуміти, куди їх відносить. Їм фактично не треба знати свою абсолютну позицію, лише відносну — тобто на яку відстань за скільки часу його відносить. Тоді, знаючи початкову позицію, дрон повернеться.

На зсув дрона впливають атмосферні явища та його повітряна швидкість

На зсув дрона впливають атмосферні явища та його повітряна швидкість. І якщо власну повітряну швидкість він може виміряти, то швидкість вітру та його напрямок без супутників — ні.

Якщо дрон має актуальні дані про свій напрямок руху (по компасу) і швидкість та напрямок вітру (з інших джерел), він виконає маршрут доволі точно і повернеться без будь-якої навігації. Допомогти може ще відносна візуальна навігація (міряти зсув за допомогою камер), але це складно.

Інший варіант — абсолютне позиціонування через візуальне розпізнавання місцевості. У цьому випадку дрону так само не потрібно мати радіозв’язок з оператором. Він може виконати місію і повернутися.

Є ще вимірювання зсуву за допомогою гіроскопів й інші подібні історії. Це доволі складно і вимагає громіздких і дорогих технічних рішень.

Тому більшість дронів літають у гібридному режимі. Оператор керує дроном поки є зв’язок, а коли його немає, задача дрона — довиконати місію та повернутися так, щоб зв’язок був, далі оператор знову допомагає дрону орієнтуватися.

Найпростіші дрони, як-от FPV коптери, без зв’язку можуть просто впасти — якщо в них немає автопілота, який би стабілізував їх у повітрі, або інших інструкцій на випадок втрати зв’язку.

Якщо РЕБ — це щит, зв’язок — це спис, і його можна робити потужнішим, швидко переорієнтовувати, змінювати протоколи, частоти

Проте галузь розвивається в інший бік. Якщо РЕБ — це щит, зв’язок — це спис, і його можна пробувати робити потужнішим, швидко переорієнтовувати, змінювати протоколи, частоти. Роблять різноформатні антени, хитрі системи обміну даними, стрибки по різних частотах з великою швидкістю, ставлять багато передавачів або ретранслятори тощо.

Зв’язок на безпілотниках є двох типів — для керування та навігації. Перший — це зв’язок з оператором. Другий — прийом сигналів від супутників. Просунутий РЕБ не тільки пробує забивати канали, а ще й може підсовувати свої сигнали, сподіваючись обманути приймач GNSS.

Знов-таки, це питання вирішується софтово (коли модуль розуміє, що його намахують) або софтово-хардово (вимкненням каналів прийому GNSS та переходом на математичне, відносне позиціонування).

На цивільних дронах приймач GNSS може зійти з розуму і вчинити фігню. На дронах, які керуються повністю вручну, GNSS-навігація в принципі не потрібна.

Технічно можливий варіант втручання в канал обміну даними між оператором та БпЛА, наприклад, якщо канал не шифрований за сучасними стандартами. Але це вже більше не РЕБ.

Головне з цього — нормальні дрони не падають під РЕБом. Вони можуть заблукати, піти не туди, але конкретно такого, що ти навів РЕБ на дрон і сказав йому «сідай» — немає.

РЕБ ніколи не знає реальний відсоток власної ефективності. Має сліпі зони, дізнатися про наявність яких можна або складними вимірами при доступі до тіла (ходиш навколо з обладнанням і дивишся, де і як сигнал доходить), або дослідним шляхом. РЕБ має обмежену дальність та покриття.

Тобто РЕБ захистить від того, щоб тебе побачили в онлайні (чисто теоретично, але не факт, і ти не дізнаєшся спрацювало чи ні). Проте тебе можуть роздивитися і з відстані. Або вже на записі відео, коли безпілотник сяде.

РЕБ однаково є важливою складовою оборони. Він заважає дронам літати, робить процес польоту складним і ризикованим, заважає зручно коригувати артилерію та розвідувати в онлайні. І, звісно ж, заважає не тільки ворогу, а і своїм безпілотникам.

РЕБ ефективніший проти своїх, ніж проти ворога

Через те, що свої пункти керування БпЛА знаходяться ближче, як правило, РЕБ ефективніший проти них, ніж проти ворога. Звісно, РЕБ намагається давити тільки ворожі частоти і тільки в напрямку противника, але це не завжди можливо фізично.

Як результат, у РЕБівців часто є дилема: або не дати «Ланцету» навестися чи «Орлану» відкоригувати вогонь, або дати нашим можливість нормально коригувати свою арту. Інколи це дуже складний вибір.

РЕБ — неуніверсальний, вибагливий і ненадійний захист. Ще й шкідливий для здоров’я. Є простіший варіант захисту — протикумулятивні решітки. Але на них мало звертають уваги. Думають, що РЕБ кращий, бо технологічний. Це не так.