Перейти до головного вмісту

«Учасники відчули визнання і повагу. І це головна нагорода»

Фото: Анатолій Гаєвський, Фонд «Повернись живим»

Збірна України здобула 34 медалі на Invictus Games 2023 у німецькому Дюссельдорфі. Команда має 12 золотих, 14 срібних та вісім бронзових нагород.

Цьогоріч команда складалася з 25 учасників. 9-16 вересня українці змагалися в легкій атлетиці, паверліфтингу, веслуванні на тренажерах, плаванні, стрільбі з лука, велоспорті, волейболі сидячи, баскетболі на візках та настільному тенісі.

Найуспішнішими для нашої збірної стали веслування на тренажерах — 11 медалей, плавання — дев’ять нагород і стрільба з лука — п’ять.

Найбільше медалей для України здобув військовослужбовець ЗСУ Назар Вознюк: чотири «золота» та «срібло» у плаванні і веслуванні на тренажерах. Ще одну срібну медаль він приніс збірній разом з Олександром Пономарьовим, Ігорем Дерманом та Євгенієм Кірейонком у естафеті з плавання.

Володимир Товкис виграв дві золоті медалі у веслуванні на тренажерах і «бронзу» з метання диска. Вадим Мазніченко отримав бронзову медаль зі стрільби з лука. Максим Зубов здобув «срібло» з паверліфтингу. Також Володимир Товкис, Максим Зубов та Вадим Мазніченко разом отримали «золото» у стрільбі з лука.

Микола Заріцький приніс збірній золоту і срібну медалі з веслування на тренажерах. Також «золото» зі штовхання ядра і «срібло» з метання диска. Юлія Шевчук здобула золоту медаль у стрільбі з лука та дві срібні у веслуванні на тренажерах. Павло Лучків виграв «золото» у стрільбі з лука.

Олександр Маковей приніс Україні «золото» зі штовхання ядра.

Максим Дмитраш має дві срібні медалі — з веслування на тренажерах і  стрибків у довжину.

Іван Молдун виграв дві срібні медалі — веслування на тренажерах і плавання.

Олег Должок здобув срібну медаль з веслування на тренажерах.

Володимир Гера отримав «срібло» з метання диска.

Дмитро Полов’ян має дві «бронзи» з плавання, ще одну бронзову медаль з цього виду спорту виграв Олександр Будько.

Віталій Бородавка здобув «бронзу» у забігу на 100 м, а Ярина Аліманова отримала «бронзу» в змаганні з велоспорту.

Юлія «Тайра» Паєвська виборола бронзу зі стрільби з блочного лука та срібну медаль у запливі на 50 м вільним стилем серед жінок в категорії ISD. Її нагороджували особисто герцог та герцогиня Сассекські.

Українську збірну дуже тепло зустрічали на змаганнях. Коли українці виходили на сцену під час церемонії нагородження, зал аплодував стоячи. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр під час вітальної промови висловив українським ветеранам глибоку повагу і вдячність.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у своїй промові також виділив Україну: «Я вражений сміливістю та духом українців у боротьбі проти російської агресії. Вони борються не тільки за свою, але й за нашу спільну свободу і безпеку. І тому ми ніколи не маємо припиняти підтримувати українців».

«Збірна України — чудове відображення усього українського народу, — говорить заступник директора Фонду «Повернись живим» Олег Карпенко. — Як би важко нам не було, ми продовжуємо боротися за перемогу, свободу, цінності та незалежність. І будемо це робити надалі».

— Invictus Games ніколи не були історією просто про медалі. Ідеться про шлях, який учасники та їхні близькі проходять після травм чи поранень, про повагу і визнання, — каже керівник ветеранського відділу «Повернись живим» Тарас Ковалик. — Invictus Games — це перемога кожного учасника над собою, обставинами і викликами, через які вони пройшли, аби опинитись тут. Учасники подолали свої страхи, невпевненість, невіру в своє тіло, боязнь виходити до людей, знаходитися в натовпі. Це великі, але невидимі перемоги. Медаль — лише результат їхнього праці, не найвища ціль.

Invictus Games — це не стільки про спорт, як про соціалізацію та гідність. Це не змагання країн чи учасників між собою, а вшанування конкретних людей. 

На змаганнях немає загального медального заліку країн-учасниць. По-перше, це не етично. По-друге, вплив Invictus Games на учасників неможливо виміряти медалями. Квоти на країни дуже різні. Наприклад, збірна Нігерії складалася із 10 ветеранів і військовослужбовців, а збірна США — з 59. Кожна нація мала різні терміни і умови підготовки, а її представники брали участь у різній кількості видів спорту, в деяких категоріях були один або двоє. Наприклад, у веслуванні на тренажері у категорії IR7 була лише одна учасниця з Великої Британії. Надавати значення медалі у таких випадках безглуздо. Але всі присутні були вражені підтримкою її побратимів. Вони вийшли і разом з нею гребли 4 хвилини.

Один з учасників української команди не зміг виступити в естафеті у фіналі. Тому на дистанцію поза заліком вийшли Вадим Мазніченко, який навіть не мав бігового протезу, Дмитро Козак, тренер по волейболу, ветеран Юрій Зекун і асистент тренера Олександр Зозуляк з травмою тазу й ампутованою рукою. Попри все вони пробігли дистанцію. Робили це не заради медалі, а просто раділи руху. Такі моменти — це про Invictus. Виходимо і показуємо, що ми незламні.

Реальною перемогою стало те, що наша збірна вперше взяла участь у регбі на візках у складі збірної з різних націй Unconquered та у настільному тенісі. Також Україна була представлена у всіх командних видах спорту: регбі і баскетболі на візках, волейболі сидячи. 

Вперше цього року учасники минулорічних збірних мали можливість бути асистентами тренерів, переймати у них досвід і відчути атмосферу Invictus Games знову.

Учасники національної збірної стали сильнішими, ніж прийшли. Олександр Будько, Дмитро Полов’ян та Ігор Дерман побили власні рекорди. Хтось відмовився від знеболювальних, які приймав довгий час. Дехто вперше щиро посміхнувся за крайні місяці. А їхні діти та рідні були свідками того, як вони роблять неймовірні речі.

Учасники зазначали, що відчули на Invictus Games визнання і повагу. І це відчуття — головна нагорода.

Дивлячись на учасників попередніх збірних, ми бачимо, як вони перемогли депресію, створили родини, відкрили бізнеси, знайшли роботу, особисто і професійно зростають, допомагають іншим ветеранам, мотивують їх.

Цьогоріч в Invictus Games взяли участь 513 спортсменів з 22 країн. Всього розіграли 666 медалей у 229 змаганнях.

Україна бере участь у Invictus Games з 2017 року. З 2019-го фахівці «Повернись живим» долучаються до відбору команди, супроводжують її на всіх етапах підготовки та на самих змаганнях. 

Навесні «Повернись живим» спільно з INTERTOP під час проєкту «Підтримай Нескорених» зібрали 12 031 578 гривень на забезпечення Національної збірної України в Invictus Games 2023 і реабілітацію ветеранів через спорт.

Творимо історію разом! ПІДТРИМАйТе БФ “ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ”

ПІДТРИМАТИ