Skip to main content

«Як виграти затяжну війну». Огляд західної аналітики

Боротьба з безпілотниками, система логістики і підготовка особового складу. Цього тижня західні воєнні аналітики вкотре звернули увагу на те, як досвід російсько-української війни застосувати в теорії у власних арміях та країнах.

Про це, зокрема, писали аналітики із США. Розбір матеріалів від іноземних оглядачів сектору безпеки та оборони — далі у огляді від “Повернись живим”.

Інші великі уроки, які армія США повинна вивчити в Україні

Дата публікації: 27.06.2022
Автори: генерал-лейтенант у відставці Девід Барно, Нора Бенсахел – гостьові науковці з питань стратегічних досліджень Інституту поглиблених міжнародних досліджень Джонса Хопкінса

Фото: АрміяInform

Міністр армії США Крістін Вормут визначила уроки, які сухопутні війська США вивчають на досвіді війни в Україні: ключова роль логістики і підготовки особового складу, необхідність зменшити радіоелектронний слід підрозділів, розробка засобів боротьби з високотехнологічними безпілотниками, підтримка запасів амуніції та спроможностей її виробництва. Але цього недостатньо.

Є інші уроки, які армія США повинна вивчити, щоб адекватно підготуватись до війни майбутнього:

  • Сухопутні війська повинні надавати перевагу підготовці до застосування в Європі, а не Азії, де війну буде вести насамперед авіація та флот. Необхідність захистити союзників по НАТО, а також Швецію і Фінляндію, яка має довгий кордон з Росією, вимагатиме застосування саме цього виду військ.
  • На сучасному полі бою неможливо сховатись: через засоби розвідки з відкритих джерел, системи сенсорів і спостереження, дрони, дешеві комерційні супутники та соціальні мережі. Це буде викликом для Армії США, адже спроможність досягти ефекту несподіванки, захистити мережу логістики і приховати власні сили і засоби буде зведена до нуля. Такі сценарії потрібно реалістично пропрацьовувати на навчаннях, чого не відбувалось раніше.
  • Переосмислення ролі гелікоптерів, на які покладається Армія США для цілої низки завдань: евакуація, вогнева підтримка, доставка амуніції, перекидання підрозділів, розвідка тощо. Це працює в умовах повного контролю за небом, чого США досягали в попередніх війнах. Війна в Україні ставить під сумнів те, чи можуть гелікоптери бути ефективними, або взагалі виживати, в умовах «прозорого» поля бою, яке насичене ПЗРК, ПТКР, дронами, баражуючими боєприпасами і засобами дальнього ураження. Армія США повинна готуватись до бойових дій, в яких гелікоптери відіграють другорядну роль, а їх завдання виконують розвідувальні і вантажні дрони, літаки та броньовані машини для мобільності підрозділів.
  • Проведення навчань і тренувань для відпрацювання того, як підрозділи мають діяти, поповнюватись та відновлювати боєздатність в умовах високого рівня втрат у живій силі та техніці, як це ми бачимо на прикладі як Росії, так і України у війні. Армія США повинна вміти воювати і перемагати навіть несучи жахливі втрати.
  • Збільшення ролі безпекової допомоги партнерам США, тренування підрозділів країн-партнерів. З 2014 року США проводили дуже успішну програму навчання і тренування ЗСУ. Ця модель може бути перенесена на інші країни. Адже в майбутньому можуть повторюватись ситуації, коли через ризик ескалації США не будуть втручатись у конфлікт, але надаватимуть підтримку важливим партнерам у всьому світі, наприклад Тайваню.

Як виграти затяжну війну України

Дата публікації: 30.06.2022
Автори: редакція The Economist

Фото: Максим Лиманський

Україна виграла швидку війну на початку, але тепер продовжується війна на виснаження, в якій Росія має перевагу і повільно просувається. Це не є катастрофою для України – просування коштує дорого для росіян. Війна не повинна вестись на умовах Путіна – адже економіки країн Заходу набагато сильніші ніж російська, вони можуть допомагати Україні зброєю і фінансово, а в Україні є достатньо вмотивованих людей для боротьби.

Зміна ходу війни повинна початись на полі бою – застосовуючи сучасне озброєння, Україна могла б завдавати великих втрат росіянам і відбити якийсь важливий пункт – як от Херсон. Це може спричинити розкол еліт в Росії і зниження підтримки безперспективної війни. Для цього потрібно, щоб Захід продовжував підтримувати Україну протягом тривалого часу. Тому що Путін хоче зараз окупувати стільки території, скільки він зможе, а потім нав’язати невигідне для України перемир’я.

Погоджуватись на такі умови буде катастрофічним. Найкращий спосіб зупинити Путіна від подальших воєн – це завдати йому поразки у цій. Захід захищає не абстрактні принципи в Україні, а відстоює власну безпеку.

Щоб продовжувати отримувати допомогу від Заходу, Україні варто без вагань розібратись з питаннями корупції

Дата публікації: 30.06.2022
Автори: Ендрю Лосен, Конор Севой, дослідники Центру стратегічних та міжнародних досліджень

В публічному дискурсі, на жаль, слова «корупція» та «Україна» дуже часто пов’язані. Хоч Україна з 2014 року зробила багато для боротьби з корупцією, але непослідовність реформ завадила їх успішності. Після 24 лютого фокус дискусії змістився на безпекові питання, але корупція не зникла.

На жаль, як показують дослідження інших країн, воєнні конфлікти скоріше поглиблюють існуючі корупційні механізми. Україна не є винятком – це спричинено зростанням фінансової і гуманітарної допомоги, яку можна використовувати не за призначенням, зменшенням контролю з боку громадянського суспільства, згортанням діяльності антикорупційних органів.

Проте Україна не може собі дозволити ігнорувати корупцію, бо це призведе до відчуження її західних партнерів. У США все частіше лунають заклики про забезпечення прозорості допомоги для України, саме через побоювання корупції – і Україна повинна працювати з адміністрацією Байдена для забезпечення такої прозорості.

Говорити про корупцію в Україні, поки вона бореться з російською агресією – делікатне завдання. Але, так як Україна все більше залежна в питанні макроекономічної та військової допомоги від США та Європи, прогрес на шляху подолання корупції буде критичним для національної безпеки України.

Україна у війні: прокладання шляху від виживання до перемоги

Дата публікації: 04.07.2022
Автори: Джек Ветлінг та Нік Рейнольдс, аналітики з питань бойових дій на суходолі британського Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI)

Фото: Максим Лиманський

Україна має волю домогтися оперативного розгрому російської армії. Однак наразі деякі російські сильні сторони і українські слабкі призводять до затягування війни, що буде на користь Росії:

  • Російські засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) перешкоджають швидкому виявленню і наведенню для знищення російської артилерії.
  • Російська артилерія обмежує маневр і не дає українцям зосередитися на наступальних операціях.
  • Російські крилаті ракети завдають Україні значної економічної та психологічної шкоди.
  • Нестача кваліфікованої піхоти та бронетехніки обмежує наступальну бойову міць України.
  • Обмежений потенціал командування обмежує здатність України планувати та проводити масштабні операції.

Міжнародні партнери України мають можливість змінити цю динаміку, щоб дати Україні можливість повернути собі втрачені території. Цього неможливо досягти шляхом часткової поставки великої кількості різних видів озброєння, кожен з яких потребує окремого навчання, технічного обслуговування та логістики. Натомість партнери України повинні сконцентруватись на наданні невеликого спектру платформ у великій кількості. Ключові потреби для збільшення спроможності України:

  • Боєголовки з наведенням на радіовипромінення для баражуючих боєприпасів для придушення або знищення російських комплексів РЕБ.
  • Реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) для націлювання та знищення російських матеріально-технічних засобів і амуніції, щоб позбавити російську артилерію боєприпасів.
  • 155-мм гаубиці та боєприпаси для запобігання зосередженню російських військ та підтримки зосередження українських військ.
  • Захищені системи зв’язку.
  • Протитанкова керована зброя та переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК).
  • Бойові броньовані машини, щоб українські війська могли маневрувати під загрозою артилерії.
  • Точковий протиповітряний захист для критичної інфраструктури.

Також необхідно, щоб українська армія пройшла масштабну підготовку для формування нових підрозділів, здатних проводити наступальні операції, і молодшого командного складу для планування та організації наступальних операцій.

Уроки російської війни в Україні: сховатись неможливо і запаси зброї грають ключову роль

Дата публікації: 04.07.2022
Автор: Деніел Майклс, глава Брюссельського офісу The Wall Street Journal.

Фото: Максим Лиманський

Війна в Україні стала першим масштабним конвенційним конфліктом двох наближено рівних супротивників із висвітленням у соціальних медіа в режимі реального часу, тому вона є свого роду лабораторією і джерелом для дослідження військових всього світу.

Деякі уроки очевидні – необхідність сильного лідерства та забезпечення логістики. Інші ні – сучасне поле бою не має меж і місць для сховку. Дрони, радіоелектронна розвідка і дешеві супутникові технології майже не дають робити щось приховано.

Велика витрата боєприпасів з обох сторін підкреслює необхідність мати достатні запаси зброї та амуніції. Хоч роль кібер-зброї не варто недооцінювати, але за допомогою неї неможливо, наприклад, форсувати річку.

Підкреслюють важливість сучасних недорогих систем – таких як безпілотники Байрактар, ПТРК NLAW та боєприсів Switchblade, але також і потужних систем HIMARS для глибокого ураження і мобільності.

Ключовою є воля до боротьби, а також ініціатива низових молодших командирів. З іншого боку, роль російської артилерії доводить, що кількість є якістю в собі. Незважаючи на низький бойовий дух чи навченість російських солдатів, дешева і застаріла артилерія залишається ефективною. Навіть некомпетентна армія може завдати значних руйнувань.

Сучасний Фрідріх Великий? Кінець швидких разючих воєн

Дата публікації: 05.07.2022
Автор: Девід Джонсон, полковник Армії США у відставці, аналітик RAND Corporation, гостьовий дослідник Інституту сучасної війни при академії Вест-Поінт.

Фото: Максим Лиманський

Війна в Україні показує, що сучасна воєнна операція не обов’язково має бути короткою. Тому потрібно переосмислити американський підхід, що технологічна перевага і висока підготовка армії США буде запорукою швидкої наступальної війни з невеликими втратами. Війна може бути затяжною, і сили НАТО можуть опинитись в тому ж становищі, що і ЗСУ – тобто в обороні. Для цього потрібно розвивати спроможності заборони доступу (anti-access and area-denial), що наразі не відбувається.

Важко уявити, якою була б реакція НАТО, якби їх сили втратили стільки, скільки втрачають зараз росіяни та українці, без будь-яких сигналів до зменшення інтенсивності бойових дій. Неспроможність підтримувати боєздатність підрозділів у війні на виснаження та швидко компенсувати втрати є слабким місцем повністю професійної армії США. Але відповіддю на це не може стати призов.

По-перше, потрібно відмовитись від системи відновлення бойових втрат через ротацію підрозділів, на користь системи індивідуального поповнення втрат у підрозділи на передовій. По-друге, потрібно досягти максимальної готовності всіх підрозділів до бойового застосування в будь-який момент. По-третє, воєнна медицина повинна ставити за ціль якомога швидше повернення солдата до виконання бойових завдань, розуміючи всі виклики щодо великого рівня втрат і частої неможливості евакуації поранених з поля бою протягом короткого часу. По-четверте, американське суспільство повинно бути готовим до реалій війни такої, як в Україні. Довгострокові перспективи ведення затяжної війни з Росією чи Китаєм потребуватимуть значної мобілізації ресурсів, що виходить далеко за рамки відновлення призову.

Творимо історію разом! ПІДТРИМАйТе БФ “ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ”

ПІДТРИМАТИ