Перейти до головного вмісту

НАМ ТУТ ЖИТИ: історії тих, чий дім розміновано

Серед перших у деокуповані міста і села України заходять військові сапери. Вони обстежуть і розміновують котельні й лінії електропередач, школи й дороги — аби українці могли повернутися до своїх домівок. 

30 відсотків територій країни потребують розмінування, за даними Держслужби з надзвичайних ситуацій. Аби їх очистити, за оцінками експертів, потрібно $37 млрд і понад 10 тисяч саперів. І над цим вже працюють фахівці і Сил оборони, й приватних ініціатив. 

Щодня десятки саперних груп Сил підтримки ЗСУ метр за метром роблять забруднені землі безпечними. Вони вже виявили та знищили понад 150 000 вибухонебезпечних предметів на близько 16 000 га. 

Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим» і Київстар започаткували проєкт «Нам тут жити», щоб допомогти 146 інженерно-саперним групам у Збройних силах України. Наша ціль – зібрати 175 мільйонів гривень на їх забезпечення надійними новими пікапами й необхідним обладнанням. 

Розміновуючи наші землі, сапери повертають нам життя – рідний дім, улюблену роботу, сенс існування. Послухайте, що розповідають ті, чий дім був розмінований або наразі його звільняють від наслідків війни.

Євген одним із перших повернувся в Ірпінь після деокупації: 

«Місто було заміноване, зв’язку не було. Ми приїхали охороняти свої будинки від мародерів. Взяли рації і знаходили снаряди, розтяжки, фугаси, міни нерозірвані та повідомляли про це. Наразі місто вже розміноване. Ми будемо тут жити. Є дуже багато планів. Війна заважає» 

Григорій Ткаченко із Лукашівки на Чернігівщині: 

«Я власник і керівник фермерського господарства. Після того, як російські війська були вибиті з нашого селища, ми зайшли до нашого будинку — він був понівечений. Понівечена інфраструктура. В цей період будинок оглянули піротехніки і знайшли розтяжку на ньому. На території господарства знайшли 158 голів вбитої худоби і також розтяжки. Попри все, в 2022 році ми змогли обробити наші поля. Бажаю нам перемоги!» 

Людмила Груша із Дмитрівки Бучанського району Київської області:

«Ми повернулися 13 березня. В нас були заміновані всі околишні дороги. З однієї сторони знайшли 30 мін. Хати побило, їх немає. З 11 дворів немає 5 будинків. В нас до сих  пір розміновують. Я втратила худобу і будинок.

Перший рік ми жити в сараї на горищі. Тепер нам дали мобільний будинок. Мені казали, що повертатись немає куди. Але своє є своє.

Якщо в когось таке трапилось, не впадайте в істерику і паніку. Беріть себе в руки і кажіть, що все буде добре!»  

Діліться історіями тих, хто повернувся додому, та долучайтеся до проєкту!

Як ще ви можете допомогти?
  • Розповідайте про свій внесок у розмінування, адже це гідно найбільшої поваги та наближає чиєсь повернення додому.
  • Розповідайте про наш проєкт своїм друзям і близьким.  Це не проблематика майбутнього. Це те, що потребує рішення тут і зараз. 

Розмінуємо країну! Допомагаємо армії і творимо історію разом!